Висновки

Михайло Грушевський

Цього короткого огляду буде достатньо для всіх уважних спостерігачів для того, щоб пояснити всі ті реальні події, які відбулися протягом останніх років.

Маса збіднілих селян, яких налічують в Україні тридцять мільйонів, може бути заспокоєна лише радикальною реформою, яка їй гарантує економічне піднесення та інтелектуальний прогрес, тобто радикальну аграрну реформу і гарантії національної культури.

Режим буржуазії в Україні, який не опирається на цю масу, здатний опиратися тільки на іноземні військові сили. Але така іноземна інтервенція може стати саме причиною до повстань і нових воєнних заворушень.

Дати Україні свободу дії і дозволити їй самій розвиватися відповідно до своїх границь у реальних обставинах – це єдиний спосіб, який може привести її до заспокоєння і порядку. Утворення Української держави є насправді раціональною можливістю, запропонованою українськими партіями для досягнення цієї мети. Іноземні експерименти, як російських більшовиків, так і буржуазії, німецького правління й Антанти не повинні були призвести в майбутньому до іншого результату, до якого вони вже призвели, – повстання і безвихідної громадянської війни.

Українське селянство продемонструвало у всіх цих подіях велику виваженість, організаторську здібність і здоровий політичний глузд. Не треба сумніватися, що полишеному на себе, йому вдасться, під проводом партій, яким довіряє, наблизитися до стійкої рівноваги та організації продуктивної праці. Таку мету поставили собі основні українські партії (особливо селянська партія, здебільшого – Українська партія соціалістів-революціонерів).

Так як Україна є аграрною країною, їй потрібно лише два-три мирних роки, щоб початково улаштувати елементарний добробут. Але ще треба багато часу, щоб індустрія й містечка розвивалися такою мірою, яка б сприяла зростанню робітничого класу і національної буржуазії. До цього моменту українська політика повинна орієнтуватися на потреби селянства. Український елемент, дуже слабкий в інших класах, тепер щиросердечно шукає порозуміння з неукраїнськими елементами.

Закон про національну персональну автономію, схвалений Центральною Радою, проголошує ліберальні принципи співжиття українського народу з іншими національностями України – широку співпрацю всіх демократичних груп країни, як українських, так і неукраїнських. На цій широкій базі соціальний і політичний розвиток можливий, якщо тільки Україна залишиться вільною у своїй соціальній перебудові і національних інтересах, без того, щоби піддавати її небезпечним експериментам або іноземним інтервенціям; оскільки невідомі приклади використання панацеї, винайденої іншими країнами, Україна залишає за собою право врегулювання особливих умов, які вона знає краще від інших, і не потребує іноземних рецептів.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2013 р., т. 4, ч. 2, с. 229.