Проект Українського соціологічного інституту
Михайло Грушевський
В нинішніх обставинах, коли в цілім світі йде велика боротьба старого з новим, старих і мілітарних, і буржуазних правительств з соціалістичними і радикальними течіями, коли широкі громадянські круги старого і нового світу шукають підстав для нової організації соціальних і політичних відносин, Українська Народна Республіка, українські партії, українське громадянство ніяк не можуть обмежуватись самим дипломатичним представництвом.
Треба шукати зв’язків в різних сферах громадянства, і то не тільки серед сфер тепер впливових і владущих, але і в опозиційних, радикальних і соціалістичних, в кругах наукових і публіцистичних. Опінія, котра робиться там, велико впливає навіть на нинішні правительства та їхню політику, а треба мати огляд і на ті круги, які можуть добути вплив або і взяти керму в свої руки в найближчих часах. В сім напрямі дипломатичні представництва навіть при найкращій волі і здібностях не можуть нічого зробити; для них зв’язки з кругами опозиційними часто бувають неможливими; наші ж місії не завше вміли зробити і то, що могли.
Проти нас не тільки інсинуації і брехні наших ворогів: польських, російських і інших, але і повна неосвідомленість європейського і американського громадянства, повний брак наукової літератури на світових ринках, повна недостача інформації, повний брак зв’язків українства з культурними і громадянськими кругами. Про се не дбалось загодя; зусилля одиниць, полишених своїм власним силам, розбивались о трудності (знаю се з власного гіркого досвіду) і тепер се метиться на нас. Треба бодай тепер братись коло сього, наганяти страчений час, працювати гарячково, але ж зручно і ощадно, не гублячи даремно коштів, стараючись витягнути з них якнайбільше користі.
Першою умовою для сього являється утворення бази постійної, солідної, забезпеченої в своїй роботі на ряд літ. Така база уявляється мені в формі Українського соціологічного інституту в найбільш інтернаціональному центрі – Женеві. Програма сього інституту була б така:
A. Слідити за соціальним рухом світовим й за соціологічними дослідами та популяризувати їх результати для українського громадянства.
B. Утворювати зв’язки з інтернаціональними та національними організаціями, котрі виражають собою сучасний соціальний рух, та представляти в них українську національність.
C. Інформувати їх про соціальний український рух і українську літературу.
Для сього інститут повинен розпоряджати науковими силами, бібліотекою, коштами на зносини, видання. Приступаючи до його організації, треба мати забезпечення принаймні на два роки.
В інтересах самостійності і незалежності напряму і діяльності інституту від яких-небудь змін правління пропонується він як автономна інституція, яка фінансується нинішнім українським соціалістичним правительством на два роки і може згодом поновити просьбу – поновити субсидію, коли українське правительство буде для того відповідним.
Женева уважається найкращим осідком не тільки як традиційний інтернаціональний центр, де є багато національних організацій різних малих народів, але і з огляду, що в лютім 1920 [р.] там має бути конгрес Інтернаціоналу, на котрий не можна іти з порожніми руками, а можливо, що там буде і осідок Ліги Націй.
М.Грушевський
Примітки
Серед перших публікацій: Народна воля (Скрентон). – 1919. – Ч. 148. – 16 грудня. – С. 4. Підпис: М Грушевський. Дату автор не зазначив. Встановити дату написання дозволяють збережені варіанти проекту. Чернетка тексту (рукопис М.Грушевського під копірку) з підписом і датою «26.VIII.1919» зберігається: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 66. – Арк. 1 – 2 зв.
Чистовий варіант (оригінал, машинопис з незначними відмінностями від чернетки) з підписом і датою «8 жовтня 1919 р.» зберігається: Там само. – Арк. 3 – 6. Там також зберігається фрагмент тексту (автограф, рукопис, оригінал (від початку до перших двох речень другого абзацу включно)), що відповідає чистовому варіанту (Там само. – Арк. 9 – 9 зв.). Отже, цей текст готувався між 26 серпня та 8 жовтня 1919 р. І чернетка, і чистовий варіант проекту містять кошторис інституту, який, вірогідно, при публікації випущений редакцією. Кошторис подається в коментарі за чистовим машинописом. Публікація не зафіксована у жодному бібліографічному покажчику праць М.Грушевського.
Передруки: Ульяновський В.І. Проекти українського соціологічного інституту М.С.Грушевського // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 7. – С. 115 – 118; Сохань П.С., Ульяновський В.І., Кіржаєв С.М. М.С.Грушевський і Academia: Ідея, змагання, діяльність. – К., 1993. – С. 199 – 202 (публікації за збереженим чистовим варіантом).
Подається за публікацією в газеті «Народна воля».
Публікація належить до тематичного блоку статей, звернень і подяк, що відтворюють діяльність Українського соціологічного інституту, заснованого М.Грушевським: «Проект Українського соціологічного інституту», «В справі Українського соціологічного інституту», «Від Мих[айла] Грушевського. До шановних земляків в Америці» (20 листопада 1921 р.), «До шановних земляків в Америці» (перед 8 квітня 1923 р.) «В ім’я української культури і українського імені до всіх вірних дітей України за океаном. Український соціологічний інститут звертається з гарячим прошенням помочі!», «Від Українського соціологічного інституту».
Важливу інформацію щодо заснування інституту М.Грушевський подає в автобіографічній статті «В першій делегації Української партії соціалістів-революціонерів (Квітень 1919 р. – лютий 1920 р.)».
Про наукову та видавничу діяльність УСІ див.:
Жуковський А. Політична і публіцистична діяльність М.С.Грушевського на еміграції // УІЖ. – 2002. – № 1. – С. 96 – 125;
Матяш І. Український Соціологічний Інститут М.С.Грушевського: основні напрями та етапи діяльности // Український історик. – 2000. – Ч. 4. – С. 44 – 56;
Потульницький В. Наукова діяльність М.С.Грушевського в еміграції (1919 – 1924 рр.) // УІЖ. – 1992. – № 2. – С. 48 – 57;
Його ж. Фрагменти діяльності Українського соціологічного інституту у Відні (за матеріалами родинного фонду Грушевських) // Українська діаспора. – 1992. – Ч. 1. – С. 98 – 109;
Судин Д. Женевський період діяльності Українського соціологічного інституту (серпень 1919 – березень 1920 рр.) // Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. – 2012. – Вип. 6. – С. 37 – 50;
Тельвак В. Діяльність Михайла Грушевського еміграційної доби в дискусіях першої половини 20-х років // Історіографічні дослідження в Україні. – К., 2008. – Вип. 18. – С. 181 – 203;
Ульяновський В. Проекти українського соціологічного інституту М.С.Грушевського // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 7. – С. 109 – 123;
Його ж. Чому не було створено «празьку історичну школу» Грушевського // Український історик. – 2002. – Ч. 1-4. – С. 209-256.
Програма сього інституту… – окрім даного проекту М.Грушевський розробив також проект закону Українського соціологічного інституту (датований 20 жовтня 1919 p.), текст якого (машинописна копія) зберігається: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – On. 1. – Спр. 66. – Арк. 7 – 8 зв. Опубліковано: Ульяновський В.І. Проекти українського соціологічного інституту М.С.Грушевського // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 7. – С. 118 – 119; Сохань П.С., Ульяновський В.І., Кіржаєв С.М. М.С.Грушевський і Academia: Ідея, змагання, діяльність. – К., 1993. – С. 202 – 204. В основу цих проектів покладений лист М.Грушевського до міністра закордонних справ УНР В.Темницького від 21 серпня 1919 р. (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 275. – Арк. 98-99 зв., 94 зв – 94).
Приступаючи до його організації, треба мати забезпечення принаймні на два роки – після цього речення у чорновому та чистовому варіантах статті поданий кошторис інституту: «Рахуючи можливо економно, я уявляю його бюджет так:
Видатки мінімальні
І. Видатки необхідні:
а) персонал
(завідатель, секретар, ад’юнкт і писарі-перекладачки) –
на рік 96 000 шв[ейцарських] ф[ранків];
– на два роки 192 000 шв[ейцарських] ф[ранків];
б) помешкання, упорядження канцелярії та бібліотеки
– перший рік 60 000 [швейцарських франків];
– другий рік 40 000 [швейцарських франків];
– разом на два роки 100 000 шв[ейцарських] фр[анків];
в) кошти подорожі і зносин по 10 000 швейц[арських] ф[ранків] –
20 000 ш[вейцарських] фр[анків];
Разом: 312 000 шв[ейцарських] ф[ранків].
II. Видатки конче потрібні:
а) на видання інституту
по 50 000 [швейцарських франків] річно
100 000 ш[вейцарських] ф[ранків];
б) субсидія на видання «[L’]Europe Orientale» чи іншого спільного органа соціалістичних груп «малих народів» в розмірі одної четвертої річного бюджету
по 40 000 шв[ейц[арських] франків]
80 000 шв[ейцарських] фр[анків];
в) на взноси і представництва в Інтернаціоналі на інших подібних організаціях по 70 000 [швейцарських франків]
140 000 шв[ейцарських] фр[анків].
Разом 320 000 шв[ейцарських] фр[анків].
Се бюджет мінімальний, в інтересах успіху і розвитку роботи деякі позиції було б дуже бажано збільшити, а саме:
По першому а) додати на утримання кількох (3 – 6) членів-співробітників або стипендіатів на два роки [від] 180 000 до 360 000 шв[ейцарських] фр[анків].
По першому б) на поширення помешкання і бібліотеки [від] 40 000 до 60 000 шв[ейцарських] фр[анків].
По другому а) на збільшення видань ще 20 000 [швейцарських франків] першого року і 80 000 [швейцарських франків] другого року.
По другому в) 60 000 -120 000 на два роки.
На організацію філій в головніших центрах світу – першого року [від] 100 000 до 200 000 шв[ейцарських] фр[анків]; другого року [від] 200 000 до 400 000 шв[ейцарських] фр[анків]; і так по можности на два роки від 580 000 до 1 240 000 шв[ейцарських] фр[анків].
Отже, мінімальна цифра, котрою можна б було щось почати – це 312 000 швейцарських франків, а 1 372 000 шв[ейцарських] фр[анків] – розкішна, з котрою можна б було навіть в теперішніх тяжких часах організувати щось таке, чим можна б було похвалитися» (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 66. – Арк. 4-5).
яка фінансується нинішнім українським соціалістичним правительством на два роки… – за відомостями, поданими М.Грушевським у праці «В першій делегації Української партії соціалістів-революціонерів (Квітень 1919 р. – лютий 1920 р.», перш ніж приступити до укладання проекту Українського соціологічного інституту, він намагався знайти підтримку ідеї майбутньої інституції та її матеріального забезпечення серед впливових діячів УНР. Зокрема, у серпні 1919 р. мав зустріч з тодішнім міністром закордонних справ УНР В.Темницьким і знайшов «повне спочуття для сеї ідеї».
В.Темницький обіцяв «на перші організаційні заходи Соціологічного інституту передати 400 тис. австрійських корон з грошей, які зіставалися в його розпорядженні в Відні». Незважаючи на те, що «головний отаман відмовив яких-небудь кредитів на сю мету», УСІ отримав фінансову підтримку від Міністерства закордонних справ УНР через дипломатичну місію у Празі, про що свідчить лист голови місії М.Славинського до М.Грушевського від 22 жовтня 1919 p.:
«Передані Вам через п. Жуківського і отримані Вами чотириста тисяч австрійських неоколкованих корон (400 000 ав. н. к.), на основі листа до мене п. Міністра закордонних справ од 19.VIII.1919 р. і його напису на тому листі од 1.ІХ.1919 p., мають бути в Вашому розпорядженню як аванс для Вашої роботи – початкової організації Соціологічного інституту в Женеві, проект якого представлений Вами і переданий через п. Міністра закордонних справ до обсудження й затвердження його радою міністрів Української Народної Республіки. Бажаю Вам найкращого успіху в Вашій роботі, що може принести велику користь Українській Народній Республіці» (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 753. – С. 69).
Женева уважається найкращим осідком… – після повернення з еміграції у своїй доповіді «Український соціологічний інститут і дослідча катедра історії культури – загальної й української» від 14 березня 1924 р. вчений інформував про головні осідки, а власне – періоди діяльності УСІ: «З 1919 року зайнявсь я організацією Українського соціологічного інституту […]. Осідком моїм в сій роботі в рр. 1919 – [19]20 була Женева, потім короткий час – Прага, нарешті, Відень, в 1921 – [192]3 рр.» (Сохань П., Ульяновський В., Кіржаєв С. М.С.Грушевський і Academia… – С. 204). Женевський період діяльності УСІ тривав з 24 листопада 1919 р. до 2 квітня 1920 p., празький – з 2 квітня 1920 р. до кінця вересня 1920 p., віденський – з 25 вересня 1920 р. до від’їзду М.Грушевського в Україну на початку березня 1924 р.
1923 р. у своєму зверненні «В ім’я української культури і українського імені до всіх вірних дітей України за океаном Український соціологічний інститут звертається з гарячим прошенням помочі» М.Грушевський пояснив причини перенесення УСІ з Женеви:
«Фонди, які мені вкінці вдалося зібрати для УСІ, були такі маленькі, що для того, щоб з них все-таки щось зробити, я мусив з Женеви перенестись до країв дешевшої валюти».
Проте існує й інша версія щодо бачення головного центру інституту, висловлена М.Грушевським у листі до В.П.Мазуренка від 15 серпня 1921 р.
«Як організатор Укр[аїнського] соц[іологічного] інст[итуту] отсим прошу Вас і уповажнюю як співробітника того інституту під час Вашого побуту на Україні вияснити можливости перенесення його діяльности на Україну і умови сеї діяльності. Як Вам відомо, приступаючи до організації сього інституту восени 1919 р., я відразу мислив собі його головний осідок в Київі, в близшій чи дальшій будучности. Можливо, що по умовах українського житя і тепер ще Київ для сього не дуже підходить і кращі умови житя і діяльности знайшлись би в якімсь провінціальнім, навіть малім місті» (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 66. – Арк. 30; опубліковано: Матяш І. Український соціологічний інститут М.С.Грушевського: основні напрями та етапи діяльности. – С. 55 – 56).
Власне, цю думку М.Грушевський висловив у той час, коли вперше постало питання про його повернення в Україну.
…в лютім 1920… – до цієї фрази в машинописі проекту М.Грушевський додає підрядкову примітку: «Тому справа негайна» (ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 66. – Арк. 6).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2013 р., т. 4, ч. 2, с. 240 – 241.