Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Публіцистика / 1907 р. / Визволення Росії і українське питання / На злобу дня

Визволення Росії і українське питання

На злобу дня

Михайло Грушевський

Якщо представники прогресивного великоросійського суспільства дивуються відкритій перед ними перспективі представництва без можливості вільного обговорення найважливіших питань сучасного життя, без права зборів (відміненого навіть у тій слабкій формі, яку допускав лютневий маніфест) і без гарантій людських прав, що становлять альфу і омегу будь-якої громадської діяльності, то «Положення про Державну Думу» може викликати ще сумніші думки в представників інших народностей, котрі не мають навіть таких обмежених можливостей самовияву, як великоросійське суспільство.

Я хочу показати це на прикладі народності української – цієї найбільшої, після великоросійської, майже тридцятимільйонної народності Росії. І в цю хвилину, коли я пишу ці рядки, усією повнотою над нею тяжіє жахлива, невідома цивілізованому й нецивілізованому світові заборона українського слова. Всі клопотання про дозвіл українських періодичних видань відхилено. Обговорення в місцевій пресі всього, що пов’язане з національним українським питанням, натикається на нездоланні цензурні перешкоди. Видання для народу з питань сучасного життя доступною йому українською мовою абсолютно не дозволені – вони можуть виходити й поширюватися лише як контрабанда. Спілкування українською мовою заборонене. Українські книги (кажу, звичайно, про підцензурні) не допускаються ні в школи, ні в громадські читальні. Яка ж тут «постійна й діяльна участь» у державному житті, до якої населення імперії закликане маніфестом від 6-го серпня, можлива для українського народу за таких умов?

Укладачі «Положення» застосували віджилу систему класового представництва і ще більше зіпсували її власними винаходами, фактично виключивши взагалі величезну масу українського населення від участі в представництві. Яка, насправді, можливість представництва для українських народних мас на Правобережній Україні? Селяни тут складають лише близько третини виборців, тим часом як інші дві третини належать землевласницькому класові й міщанам. За нинішніх виборчих порядків український елемент серед останніх також приречений на другорядну роль порівняно з іншими. Чи ж залишається якась можливість представництва для корінного, переважаючого українського населення цього краю за умов відсутності гласності, свободи слова й особистості і за тих форм виборів (триступеневі вибори для селян!), що були прийняті положенням!

Австрійська конституція, яку українське населення Австрії мало можливість споглядати з рук польських аграріїв і бюрократів переважно зі зворотного боку, викликала серед цієї людності крилатий афоризм, зміст якого у вільному переказі такий: «Не пропали ми від панщини, не пропадемо й від конституції» (перебули ми панщину, перебудемо й конституцію). Коли я вникаю в умови, створені для українського народу Росії новим законом про представництво, то воно нагадує щось на зразок нового бар’єру, який пропонують подолати українцям, аби вони ще раз довели свою життєздатність. Я не сумніваюся, що наш народ врешті-решт подолає і цей бар’єр. Та коли ж, нарешті, закінчиться для цього багатостраждального народу період створення штучних перепон і настане час вільного розвитку?!

Один з представників урядової бюрократії нещодавно заявив, що в перебудові Росії «творча діяльність закінчена». А насправді ця творча діяльність ще й не почалася.

Львів, 10 (23) серпня 1905 р.


Примітки

Вперше надруковано у збірнику: Освобождение России… – С. 104 – 106. В примітці на с.104 М.Грушевський зазначив, що існував набір статті для № 100 «Сына Отечества» (серпень 1905 р.), але друком стаття не вийшла.

Подаємо за текстом збірника в перекладі І.Сварника.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори: у 50 т. – Львів: Світ, 2002. – Т. 1, с. 436 – 437.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 802

Модифіковано : 1.06.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.