Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Давня та середньовічна історія

Михайло Грушевський

Вкажу також окремі статті щодо давнього періоду історії південноруської території і слов’янства: Паночовного про грецькі колонії Кубанського узбережжя [Стародавні грецькі колонії боспорські в межах теперішньої Кубанської області та суміжних з нею місць. – «Записки», т. II (вона, здається, вийшла й по-російськи)], мою статтю про антів [Анти (Aνται, Antes). – «Записки», т. XXI.], М.Кордуби про державу Само [Перша держава слов’янська. – «Записки», т. XIII.] і З.Кузелі огляд новішої літератури з давньої історії слов’янства і перелік висунутих нею питань [Нові праці над історією початків слов’янства. – «Записки», т. LII та LIV.].

Для історії давньої Русі: Г.Величка про політичні й культурні стосунки Русі й Візантії [Політичні й торговельні взаємини Русі і Візантії в X і XI стол. – «Записки», т. VI.] (хороша компіляція); М.Кордуби про суспільні класи й політичні партії у Галицькому князівстві до середини XIII ст. [Суспільні верстви та політичні партії в Галицькім князівстві до половини XIII ст. – «Записки», т. ХХХІ-ХХХІІ.] (кілька цікавих спостережень, що можуть слугувати виправданням окремих помилок і невиправданих висновків); мої – про галицьке боярство XII–XIII ст. [Галицьке боярство XII–XIII в. – «Записки», т. XX.] (процес сформування замкнутого боярського класу й причини його могутності) та про рух громад ХІІІ століття, скерований проти князівсько-дружинного ладу [Громадський рух на Вкраїні-Русі в XIII в. – «Записки», т. І.]; Б.Барвінського про Прешбурзький з’їзд Данила з королем Белою [Прешбурзький з’їзд в справі спадщини по Бабенберґах. – «Записки», т. LII.]; мій критичний розгляд грамот князя Льва, які попередні дослідники вважали автентичними [Чи маємо автентичні грамоти кн[язя] Льва? – «Записки», т. XLV.].

Згадаю також про статті Дикаріва з порівняльної міфології: «Міфологічні уривки», «Уривки з греко-слов’янської міфології» [Їх, разом з іншими аналогічними статтями Дикаріва, опублікували у т. VI «Збірника філологічної секції», цілком присвяченого літературній спадщині талановитого філолога-самоука.] та ін.

Початок історичної хрестоматії, що містить найважливіші уривки з джерел південноруської історії IX–X і першої половини XI століття, із вступними заувагами й коментарем, я видав у 1895 році окремою книгою під заголовком «Виїмки з жерел до історії України-Руси» (закінчується Скиліцею-Кедреном і сагами).

Окремих джерел давньоруської історії стосуються статті: Миколи Шухевича про угоди Русі з греками [О договорах Руси з греками. – «Часопись правнича», т. II (1890).]; видання «Руської правди» (за Карамзинським списком) К.Левицького з невеликим вступом [Правда руська, пам’ятник законодатний права руського. – «Часопись правнича», т. V.]; моє дослідження про хронологію Галицько-Волинського літопису (містить загальний аналіз, розгляд дат окремих подій і хронологічний покажчик до літопису, зроблений на підставі цього розгляду) [Хронологія подій Галицько-Волинської літописі. – «Записки», т. XLI.]. Цьому ж літописові присвячені і кілька дрібніших заміток [Мої: Примітки до тексту Галицько-Волинської літописі. – «Записки», т. VIII та «До справи хронологічної зв’язі в Галицько-Волинській літописі» (з приводу статті Барвінського про Прешбурзький з’їзд). – «Записки», т. LII, Б.Барвінського «Ким свідчився Отокар». – «Записки», т. XLVII.].

З історії наступних століть (литовсько-польського періоду) маємо статті: П.Іванова про останніх Романовичів і Болеслава Тройденовича [Картка з історії Волині на начатку XIV в. – «Записки», т. II.]; Ом. Терлецького про галицькі події після смерті Болеслава [Політичні події на Галицькій Русі в р. 1340, по смерті Болеслава-Юрія II. – «Записки», т. XII.]; до часів Владислава Опольського я видав кілька його неопублікованих грамот [Кілька грамот Володислава Опольського. – «Записки», т. LІ.]; для XV століття: моя замітка про характер влади київських князів XV століття (дві неопубліковані грамоти великого князя Казимира, які свідчать про можливість для великого князя втручатися у внутрішнє правління київського князя) [До питання про правно-державне становище київських князів XV в. – «Записки», т. XXXI-XXXIІ.], та велика стаття Рудницького про татарсько-турецькі походи на Галичину в кінці XV століття й організацію оборони [Руські землі Польської Корони при кінці XV в. – ворожі напади й організація пограничної оборони. – «Записки», т. XXXI–XXXII.].

Для історії суспільних стосунків – економічних і юридичних форм того часу я видав: кілька київських документів XV і XVI століть [Кілька київських документів XV–XVI в. – «Записки», т. XI.], низку давніших інвентарів, кінця XV і початку XVI століття (подільських замків, Львівського, Перемиського, Ратенського староств) [Опись подільських замків 1494 р. – «Записки», т. IX; Опись львівського замку з р. 1495. – «Записки», т. XIII; Описі Перемиського староства 1494 – 1497 pp. – «Записки», т. XIX; Описі Ратенського староства з 1500 – 1512 pp. – «Записки», т. XXVI.] і дві селянські купчі грамоти початку XVI століття з західної окраїни Галицької Русі [Два селянські контракти купна-продажі з початку XVI в. – «Записки», т. L.]. Для середини XVI століття джерелом надзвичайної ваги є люстрації південноруських земель, що належали до Польського королівства.

У публікації «Жерела до історії України-Руси» в чотирьох томах я видав усю люстрацію 1564 – 1565 і 1569 – 1570 років, випустивши лише кілька описів, виданих Київською археографічною комісією (проф. Владимирським-Будановим і мною). Люстрації охоплюють Галичину, Подільську, Холмську й Белзьку землі і містять вельми цінні відомості про економічні, юридичні й національні стосунки цих земель. Як вступи до цих томів я подав дослідження про економічне становище селян у королівських володіннях Галичини середини XVI століття на підставі як цих люстрацій, так і численних інвентарів, скопійованих і підготованих мною для видання у тій же публікації Товариства [Ці томи «Жерел» мають свій окремий підзаголовок «Описі королівщин в руських землях XVI віку». У т, І–III видана люстрація 1564 – 1565 pp., т. IV (сьомий том «Жерел») містить люстрацію 1569 – 1570 pp. (коротшу від попередньої). У передмовах подано статті: у І т. про економічне становище селян Галицького Подністров’я; у II т. – те ж про Перемиське староство; у III т. – про Сяноцьке; у IV – про Львівське староство.].

Згадаю ще свою замітку про матеріали, що зберігаються в Архіві Коронного Скарбу (тепер Варшавської казенної палати) [Архів Скарбу Коронного в Варшаві. – «Записки», т. VI.], великі рецензії на описи південноруських земель Олександра Яблоновського [Моя рецензія на його опис Київщини і Брацлавщини (у т. XXII «Źródеł») у т. XVII «Записок» (написана для комітету з присудження премій літературної каси), рецензія С.Томашівського на галицькі матеріали (т. XVIII «Źródeł»), «Записки», т. L.] і деякі дрібніші матеріали [Мочульський М. Привилеїм. Миколаєва. – «Записки», т. XLIII; Грушевський М. Кілька документів з життя Забузької Русі. – «Записки», т. XXVIII та «Два документи до внутрішньої історії В[еликого] кн[язівства] Литовського XVI в.». – «Записки», т. XIII та ін.].

Сфери культурних, релігійних і побутових взаємин цього часу стосуються статті: О.Лотоцького про західноруські крилоси [Соборні крилоси на Україні й Білій Русі в XV–XVI в. – «Записки», т. IX], моя та доктора А.Прохаски про становище православної церкви у Польщі [Моя замітка: До історії «руського обряду» в давній Польщі (грамота короля Сиґізмунда, що згадує про заборону православним будувати нові церкви). – «Записки», т. XXVII; заперечення доктора Прохаски (про свободу православного визнання) і мої зауваження на них – під тим же заголовком у т. XXX.]; велике дослідження, ще незавершене, О.Сушка про Бенедикта Гербеста як одного з провісників церковної унії XVI століття, з загальним нарисом стану католицької і православної церков у Польщі XVI століття – замість вступу [Предтеча унії. – «Записки», т. LІІІ і LV.]; матеріали-замітки про рід Бибельських, зібрані львівським католицьким архієпископом Прохніцьким (одним із представників ополяченого й окатоличеного галицького боярства) [Причинки до історії роду Бибельських, зібрані арцибіскупом Яном Прохніцьким, подав Ар. Крижановський, до друку приладив М. Грушевський. – «Записки», т. XLVIII.]; записки про навернення православних у католицтво з Самбірської метрики кінця XVI століття (багато православних полонених з московської війни) [Метрика Самбірська, подробиці з відносин релігійних, под[ав] М.Грушевський. – «Записки», т. VIII.]. Про становище сільського православного духовенства, економічне та юридичне – моя стаття, базована на документах Самбірського краю, з додатком самих документів першої половини XVI століття [Сторінка з історії сільського духовенства. – «Записки», т. XXXIV.], та пізніші подібні матеріали, подані Михайлом Зубрицьким [Кілька документів до історії сільського духовенства в Галичині XVII–XVIII в. – «Записки», т. LI і один документ, опублікований ним же у т. XXV.].


Примітки

Моя рецензія на його опис Київщини і Брацлавщини (у т. XXII «Źrόdeł») у XVII т. «Записок»… рецензія С. Томашівського на галицькі матеріали (т. XVIII « Źrόdeł «), «Записки», т. L. – див.: Грушевський М. Рец. на публ.: Źrόdła dziejowe. – Warszawa, 1897. – Т. XXII: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. XI: Ziemie ruskie, opisane przez Alexandra Jabłonowskiego. Ukraina (Kijόw – Bracław) // ЗНТШ, – Львів, 1897. – Т. XVII. – С. 9 – 22; Томашівський С. Рец на публ.: Źrόdła dziejowe. – Warszawa, 1902. – Т. XVIII: Część 1: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym, t. VII: Część 1: Ziemie Ruskie. Ruś Czerwona opisana przez Alexandra Jabłonowskiego // ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. LI. – С. 29 – 33.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 514 – 517.