Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Огляди журналів 1901 р.

Огляди журналів 1901 р.

Михайло Грушевський

«Журнал Министерства народного просвещения» в сім році (томи 327–332) приніс немало інтересного для нас, але все, що мало безпосередній інтерес, обговорено вже давніше в відділі бібліографії – статті Ростовцева про римські залоги в Криму («Записки», т. XXXVIII), Шлякова про «Науку» Мономаха (т. XLI), Карнєєва про Палею (т. XL), Сергеевича про староруське землеволодіння (т. XXXIX), Срезневського про Бецького (т. XLI); необговореною лишилася тільки розвідка д[обродія] Шахматова про літописні компіляції (кн. 9 і 10), докінчена вже в р. 1901.

Загальніший інтерес дають розвідки О.Погодіна з сфери примітивної культури: «Распространение культуры в доисторические времена» (кн. 6) й «Примитивный индивидуальный строй» (кн. 12) і Бодуена-де-Куртене «Лингвистические заметки» (кн. 10). Стаття Павлова-Сільванського «Иммунитеты в удельной Руси» (кн. 12) займається московськими часами и може мати для нас тільки принципіальний інтерес: автор, як і в попередній своїй статті – «Закладничество-патронат», потягає паралелі між устроєм московським і західним феодальним. Нарешті треба згадати ще замітку д[обродія] Вольтера Где искать землю Нальщанскую Ипатьевской летописи» (кн. 5): автор вказує на Нальсен – Налишки в околиці Уцян (Утен), а для Дев’ялтови – Дев’ятову коло Вилкомира.

З бібліографічного відділу більш інтересна для нас рецензія д[обродія] Пташицького на «Палеографический изборник» Каманіна (кн. 8).

«Варшавские университетские известия» (книжок 9). В першій книжці закінчена почата раніше стаття проф. Леонтовича «К истории административного строя Литовско-Русского государства»: присвячена вона характеристиці адміністративного устрою і деталям адміністративного контролю. Праця проф. Карського: «Очерк слав[яно]-кирилловской палеографии» – друкувалася далі протягом цілого року і ще не скінчена (с. 89-384).

«Ученые записки [императорского] Казанского университета» в сім році подали лише одну ближче для нас інтересну статтю, а то Архангельського – «Образование и литература в Московском государстве XV–XVII вв.», досі не скінчену і вчасті вже обговорену в «Записках» (т. XLIII).

З статей загальнішого змісту занотую: Богородицького – «Психология поэтического творчества» (кн. V); того ж – «Из чтений по сравнительной грамматике» (далі), Смирнова – «Очерки культурной истории южных славян» (далі), Курганова – «Наброски и очерки из новейшей истории румынской церкви» (далі), Боброва – «Литература и просвещение в России XIX в.» («Материалы, исследования и заметки») (далі).

Органи Петербурзької, Московської й Казанської духовних академій в сім році принесли тільки одну більш інтересну для нас статтю, а то Рункевича про церковні відносини за Петра І, обговорену в «Записках», т. XLIII, так само, як і статтю Маркова про становище дітей духовних, яку принесла в минувшім році часопись «Странник». Єпархіальні органи Литовської і Мінської єпархії обговорені були при огляді тих видавництв з України, також в т. XLIII.

Стільки літ обговорюваний у нас місячник «Археологические известия и заметки» від 1900 р. перестав виходити.

«Чтения в [императорском] Обществе истории и древностей [российских при Московском университете]» в першій книжці (192-й з ряду) принесли новий (третій з ряду) том «Истории русской церкви» Є.Голубинського, що й заповнив цілу книгу (обговорений нижче в відділі «Бібліографії»).

В кн[изі] 2-й д[обродій] Міловідов видав кілька актів Пінського Ліщинського монастиря XVI–XVII в. зі вступною заміткою, а д[обродій] Соколов описав рукописі Буслаєва в бібліотеці Московського університету – рукописі пізні, між іншим – збірник духовних статей, зладжений у Києві на поч. XVIII в. (ч. 6). В тій же книжці вийшло закінчення (кн. V) подорожі патр[іарха] Макарія в перекладі д[обродія] Муркоса (обговорено в т. XL) і III частина «Описания актов Сибирского приказа» д[обродія] Оглобіна (докінчена в кн. 3, обговорена в т. XL «Записок»), а також подана дальша частина тексту Григоровичевого «Паремейника».

Нарешті маємо тут інтересну рецензію проф[есора] Голубинського на II т. «Петра Могили» проф[есора] Голубєва; автор головно спиняється на відносинах Могили до Косинського й полемізує з проф[есором] Голубєвим; небезінтересний кінцевий закид його – що проф[есор] Голубєв наводить без перекладу цитати з «малорусско-польских источников», «нечтомых» для великоруських учених читачів…

В кн[изі] 3, окрім праці д[обродія] Оглобіна, занотую ще три лівонські документи XV в., з Ревельського архіву, а також статтю, хоч небезпосередньо інтересну й для нас – д[обродія] Белокурова «О записном приказе» – «записывать степени и грани царственные», 1657–1659 р. – цікавім департаменті для урядової історіографії Московської держави.

Більшу частину 4 книги займає початок праці д[обродія] Любавського «Литовско-русский сейм», що буде у нас обговорена осібно. Окрім того, занотовую тут іще матеріали д[обродія] Арсеньєва про Мик[олу] Спатарія – бо в додатках тут маємо дві реляції про українські справи 1671-1673 pp. (с. 34 і далі).

«Русский архив» (рік 38) подав лише дві статейки ближче інтересні для нас – і то меншого значіння: в І т. «Из украинской старины» М.Башкірцевої – родинні спогади з життя української шляхти в околиці Чугуєва XIX в. її згадки з попередніх століть досить бліді, але є тут і деякі інтересніші подробиці – про відносини українських і великоросійських фамілій; є дещо про Квіток; є небезінтересні побутові подробиці з життя шляхти XIX в. Вт. IІІ є замітка «О духовном происхождении М.С.Щепкина» – звісного коміка-українця, приятеля Шевченка; тут видрукуваний документ з 1806 р. – заява свояків Семена Щ[епкіна], Михайлового батька, про його походження: свобідне, не кріпацьке, з духовної родини. Поза тим лишаються лише дрібниці: кілька офіціальних актів Д.Трощинського й листів до нього (т. II), замітка: «Об отношениях святителя Тихона Задонского к приходскому духовенству» (т. III). Занотую ще в серії ювілейних статей і заміток про Пушкіна звістки про побут його в наших краях.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 46. – Кн. 2. – С. 2 – 4 (Наукова хроніка).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 307 – 310.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 184

Модифіковано : 9.02.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.