Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Огляди журналів 1900 р.

Огляди журналів 1900 р.

Михайло Грушевський

«Византийский временник» сього року не дав чогось безпосередньо інтересного для нас. З статей загальнішого інтересу згадаю: студію Тібо (Thibaud) про візантійську нотацію – т. зв. мартирії, що входить в серію розвідок його про візантійську музику, опублікованих автором в остатніх роках. Розвідка Васильєва – «Византия и арабы при императоре Феофиле» про політичну історію 829–842 pp. Пападопуло-Керамевс в статті «…» старається довести, що житіє п[атріарха] Ігнатія – се пізніший тенденційний (уніатський) фальсифікат, XIII–XIV в., але його доводи дуже сильно збиває пок[ійник] Васильєвський в посмертній contra-статті «В защиту подлинности жития патріарха Игнатия и принадлежности его современному автору Никите Пафлагону»; ся полеміка має дещо ближче значіння й для нас, бо «Житие» служить одним з джерел до історії походів Русі на Царгород в IX в. «Этюды по византийской эпиграфике» Латишева обговорюють херсонеські нахідки, що мають певне значіння також і до історії штуки. Згадаю ще біографію Васильєвського з реєстром праць і замітку самого Васильєвського про Куника з додатком реєстру праць Куника, що дотикалися Візантії.

«Труды Владимирской ученой архивной комиссии», т. I, вип. 3, Москва, 1899, ст. 381 – 592 + 190 + IV.

Перший том сеї нової публікації містить на чолі одну статтю, що може заінтересувати своїм титулом українського читача: «Святой Симон, еп[ископ] Владимирский і Суздальский», нап[евно], архієп[ископ] Володимирський Сергій; але зміст сеї статті обмежується тим, що автор доводить існування двох Симонів, єпископів суздальських: один був при кінці XI і в XII в., другий – в XIII – звісний автор посланія до Полікарпа; головним доводом служать мощі Симона в Володимирі – їх автор уважає мощами Симона XIII в., тимчасом, як київські мають бути мощами Симона XI в.; поза тим опирається він на пізнішу традицію.

Зазначуємо надруковане тут життя Єфросинії суздальської, доньки Михайла Чернігівського, з мініатюрами XVII в. (татари, що замучують Михайла, представлені в виді поляків). В відділі «Хроніки» подано частину з реферата ак[адеміка] Кондакова про задачі науки староруської штуки – про суздальську архітектуру, з фототипіями.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 39. – Кн. 1. – С. 65, 29 (Наукова хроніка)

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 305.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 198

Модифіковано : 21.01.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.