Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Огляди журналів 1902 р.

Огляди журналів 1902 р.

Михайло Грушевський

З загальних російських часописей «Вестник Европы» в сім річнику не дав нічого ближче цікавого. Можна занотувати лише записки Воропонова – «Страницы крестьянского дела на юго-западе» (кн. VII) – про переведення селянської реформи на Поділлі (досить бліді), та в статті К-вича – «Церковно-школьное дело в России» (кн. IX) відомості про церковні школи деяких українських або мішаних губерній: Полтавської, Харківської, Чернігівської, Курської, Бессарабської і Таврійської.

«Журнал Министерства народного просвещения» сього року не дає статей спеціально з українознавства, але є кілька інтересних посередньо і для нас. Вони почасти були вже або будуть обговорені осібно, а то: Рожкова – «Политические партии в В[еликом] Новгороде» («Записки», т. XLVIII), Оглобліна – «Красноярский бунт в 1695 – 1698 гг.» (т. XLVIII), Соболевського – «Из истории русского языка» (т. XLIX), П[етровськ]ого – «Забытые мемуары П.З.Хомякова» (т. L), Сакетти – «Главные моменты в развитии русского пения» (т. L), Сергеєвич[а] – «Древности русского землевладения» (кн. 2 і 4), стаття третя, попередні були вже обговорені; його ж – «Закладничество в Древней Руси» (кн. 9), Тихомиров[а] – «О составе западнорусских т. н. литовских летописей» (кн. З і 5), Жданов[а] – «Повесть о короле Валтасаре» (кн. 5), Павлов[а]-Сільванськ[ого] – «Феодальные отношения в удельной Руси» (кн. 7), докінчена в 1902 р., Шахматов[а] – «Общерусские летописные своды» (кн. IX, далі) – сі будуть осібно обговорені.

Крім того, занотуємо гіпотезу Тіандера про ім’я Пермі (кн. І), Красноперова – «Некоторые данные по географии Смоленского и Тверского края в XII веке» (кн. VI) – коментар до деяких назв Ростиславової грамоти (автор при тім висловляє здогад, що грамота ся переховалася в шведській королівській бібліотеці, бо ідея переписі доходів Смоленського князівства була віддана Ростиславу його дідом, шведським королем Інгом Стенкільсоном, і примірник сеї переписі Ростислав йому післав); замітку Відемана про напись на амфорі з Тамані (кн. V) й Латишева про фрагменти алтарної перегорожі з Херсонеса (кн. X). З статей загального змісту згадаю: О.Погодін – «Примитивные формы общественного быта» (кн. I).

В відділі критики інтересні ширші оцінки: праці Брауна – «Из истории готославянских отношений Ю.Кулаковского» (кн. II) і полеміка Брауна з Кулаковським з її поводу (кн. III); оцінка праці Перетца – «Историко-литературные исследования Соболевского» (кн. VI) та Любавського – «Литовско-русский сейм» Довнар-Запольського (кн. X).

В «Ученых записках [императорского] Казанского университета» згадаємо дальші часті праць проф[есора] Архангельського – «Образование и литература в Московском государстве» (початок її обговорений в «Записках», т. XLVIII) і Курганова – «Очерки из новейшей истории румынской церкви», далі відчит Александрова про звісного одеського славіста Григоровича (кн. 12) і початок студії проф[есора] Боброва – «Философия в России» (кн. 12, він каже тут і про науку філософії в Київській академії).

Проф[есор] Богородицький під загальним титулом «Диалектические заметки», (III) дав невелику, але цінну студію з української діалектології: «Говор села Сушки Золотоношского уезда» (кн, 5).

В відділі критики (кн. 7) інтересна офіціальна оцінка І т. «Истории запорожских Козаков» Еварницького, предложеної університету на магістерську дисертацію: оцінка прихильна (аж занадто), але підчеркнено «специфический субъективизм» і переважно описовий характер книги.

«Чтения в [императорском] Обществе истории и древностей [российских]» (московські) в сім році видали в новім, дещо зміненім виданні І т. «Истории русской церкви» Голубинського, що зайняв цілу III книжку. Окрім того, зайняв тут іще покінчення праці Любавського «Литовско-русский сейм» (кн. II і IV) і кореспонденцію Мацейовського, подану Францевичем (кн. І), – про неї була мова в XLV т. «Записок».

Органи духовних академій Петербурзької, Московської і Казанської дали тільки дві більше інтересні для нас статті: Руднева – про розвід в руській церкві й Барсова – про духовну цензуру в Росії, – обидві обговорені в «Записках», т. XLVIII.

«Русский архив» – окрім обговорених уже статей Матвеєва «Москва и Малороссия в управление Ордина-Нащокина Малороссийским приказом» («Записки», т. XLIV) і Кедрова «Древнерусские братства» (т. XLIX) маемо тут лише кілька дрібних заміток: кореспонденція єпископів російських про місце похорону архієпископа Мацієвича (т. І), що свідчить, як інтересувала їх ся особа як борець против секуляризації церковних маєтностей; латинська напись з могили Ливенової з Скоропадських, своячки гетьмана, з р. 1740 (рід Скоропадських зветься тут illustrissima Skoropadskiorum familia), з деякими замітками про церкву Скоропадських в с Дунаївці Ілухівського повіту (III) і причинки до історії театру в Чернігові й Харкові і 1-й пол. XIX в. д[обродія] Каллаша (II).

«Русская старина» (т. 105–108) – з більших статей згадаємо К.Веселовського «Русский философ Велланский (кн. 1), – біографічні звістки про сього звісного в своїх часах українця. Переклад праці Пірлінга «La Russia et Saints-Siege». Між дрібнішими архівальні дрібниці подавані О.Мердером з правобічних урядових архівів (м. ін. обіжник київського генерал-губернатора з 1846 p., що звертає увагу на пригоди, які трапляються наслідком карання на тілі кріпаків, і особливо жінок вагітних, та поручає в разі хвороби або смерті наслідком кари на тілі потягати дідичів і управлінців маєтностей до відповідальності в кн. VII). Подані д[обродієм] Марченком дві маловажні звістки до справи Кочубея й Іскри (кн. VII), кілька причинків до біографії Каразіна (кн. І і III) і досить інтересна звістка про протест генерал-губернатора Потапова против іменування в Вільну Головацького в 1867 р. (кн. VIII).

«Исторический вестник» – наукових статей інтересних для нас нема; вони й взагалі в сім журналі «для широкої публіки» досить рідкі. Небагато інтересного дає стаття Танкова «Грузинская царица в Белгороде» (т. І). Натомість досить інтересні записки Мамаєва, друковані протягом цілого року, – для нас спеціально інтересні розділи (т. IV), присвячені його службі на Волині в pp. 1838–1842, на становищі ад'ютанта волинського губернатора. [А.] Романов – «В Таврию за волей» – оповідає про пробу міграції селян Херсонської та Катеринославської губерній в Крим під час Кримської війни; закінчилася вона страшними екзекуціями над ними. П.Тулуб в статті «Суеверия и преступления» (т. I) оповідає різні казуси з практики мирового судді в Брацлавському повіті в pp. 1893–1898. Г.Воробйов описує свої враження зі Львова («В столице Галицкой Руси», т. IІІ), ілюструє їх численними і незлими образками, досить Львів похваляє, але в «політику не заходить».


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 50. – Кн. 6. – С. 1 – 7 (Наукова хроніка).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 310 – 313.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 166

Модифіковано : 1.03.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.