Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Огляди журналів 1903 р.

Огляди журналів 1903 р.

Михайло Грушевський

«Университетские известия» (київські), (рікХLІІ, книжок 12), дали сього року кілька більше або менше інтересних для нас праць. Крім додатків до праці Д[овнар]-Запольського про державне господарство В[еликого] кн[язівства] Литовського, що докінчувалися в сім річнику, вийшли в нім: В.Клінгера – «Сказочные мотивы в истории Геродота» (кн. 11, обговорено в кн[изі] LIII «Записок»), А.Лободи – «Русские былины о сватовстве» (кн. 10); спільні мотиви в билинах про Івана Годиновича й Михайла Потока слідить також стаття Л.Козаковського «Сказания о Вальтари Аквитанском» (кн. 12). Ближче інтересують нас: Ол.Грушевського – «Очерк истории Турово-Пинского княжества, XIV–XVI в.» (кн. 7, 8 і 11, обговорено в [кн.] LIII «Записок»), М.Стельмашенка – «Политическая деятельность Петра Скарги» (кн. 9, обговорено в LIV т.).

Загальний інтерес для нас можуть мати статті: И.Покровського – «Генезис преторіанського права» (кн. 1, 2, 5, 7), Л.Беркута – «Борьба за инвеституру во время императора Генриха V» (кн. 3) і Владимирського-Буданова – «Судебник 1589 г.» (кн. 3). В бібліографічнім відділі проф. Флоринський оглядає новинки славістики, розуміється, – з систематичним поминенням українсько-руських публікацій, що в Росії все ще, як той легендарний ангел, висять між славістикою і «русскою» літературою і не включаються ані в ту, ані в сю.

«Записки имп[ераторского] Харьковского университета» (4 книжки) друкували далі історію Харківського університету проф. Багалія; за сей рік вийшло її 14 аркушів, але ш[ановний] автор ще не вийшов з [18]30-х років. При тім праця так друкується, що слідити за нею в «Записках» незвичайно тяжко: переривається на півслові, без означення розділів, а продовження потім нема часом і цілі роки.

Дуже деталічно зроблену працю дав проф. М.Попов: «Анатомическое исследование костей, найденных при раскопках курганов в Харьковской губернии» (головно з с. Ницаха), (кн. 4); трохи дивно виглядає дуже категорично висловлений, без всякого мотивування, кінцевий вивід автора про слов’янство сеї ницахської людності. Загальний інтерес дає «Введение в историю Греции» проф. В.Бузескула (кн. 1 і 4). Крім того згадаю, що в сім річнику друкувалися далі протоколи організаційного комітету XII Археологічного з'їзду.

«Вестник Европы», з якого ми звичайно починаємо, сього року дав чимало інтересного й для нас. Друкувалися далі мемуари Ф.Воропонова про селянську реформу в Правобічній Україні («Крестьянское дело в Юго-Западном крае», кн. 1, 2 і 9) – вони обіймають час від року 1865 і кінчаючи реакцією, що розпочалася по смерті Безака; написані, як і попередні, сухо і неінтересно, але дають деякі цікаві факти. Далі занотуємо статтю Д.Багалія – «Из жизни Харьковского университета в начале XIX в.» (кн. 2) – короткий витяг із історії Харківського університету, й інтересний начерк Дм.Ярошевича – «Кустарный промысел в Полтавской губ[ернии]» (кн. 8). Мало дають замітки проф. Кочубинського – «Будущим биографам Н.Гоголя» (кн. 2 і 3), далеко інтересніша стаття Ол.Єфименко – «Национальная двойственность в творчестве Гоголя» (кн. 7) – толкована в цілості в кн[изі] V « Літературно -наукового вістника» за сей рік.

«Ученые записки [императорского] Казанского университета» (рік XLIX, книжок 8) – найбільш інтересна для нас стаття сього річника – про заграничну торгівлю Росії за Катерини II – обговорена нижче, в відділі бібліографії. Поза тим проф. Архангельський надрукував коротку програму викладів з історії давньої руської літератури, з ширшою бібліографією («К лекциям по истории русской литературы», кн. III, не скінчена). І.Смірнов далі друкував свій «Очерк культурной истории южных славян» (кн. II і IV – про пережитки поганства і турецькі елементи в болгарській культурі). Ф.Курганов друкував свої «Наброски и очерки из новейшей истории румынской церкви» (кн. IV і VI). В додатку до річника вийшла книжка Є.Боброва – «Литература и просвещение в России XIX в., материалы, исследования и заметки».

«Ученые записки [императорского] Юрьевского университета» не дали нічого ближче для нас інтересного.

«Чтения в имп[ераторском] Обществе истории и древностей российских» (т. 201–[20]4) не дали чого-небудь спеціального, для нас інтересного. Видана тут четверта частина огляду актів Сибірського приказу буде осібно обговорена в «Записках». П.Мілюков видав «Древнейшую Разрядную книгу официальной редакции» (до р. 1585), (кн. I і II). З матеріалів, зібраних Андрієм Поповим, видано московське «Слово кратко» в оборону монастирських маєтностей (поч. XVI в.), (кн. II), а в книзі III видана збірка нових актів і пам’яток до історії «жидовствующих», зібрана С.Бєлокуровим, М.Соколовим і І.Євсеєвим. Се й було інтересніше для нас.

«Русская старина» дала одну статтю, спеціально інтересну для нас, – П.Пірлінга «Альберто Вимина; сношения Венеции с Украиною и Москвою 1650–1653 г.» (кн. І), вона варта спеціальнішого обговорення на сторонах «Записок». В статтях М.Дубровіна «Русская жизнь в начале XIX в.», що друкувалися далі і в сім річнику, є кілька сторін, присвячених і Правобічній Україні (кн. 1 і 2). Серед кореспонденції В.Жуковського з гр. Барановою один лист з 1838 p.; описує викуп Шевченка з кріпацтва (кн. 4). Кілька статей і заміток меншого значіння присвячено Гоголю. Вкінці варто згадати анонімну «Записку о Киевском университете св. Владимира в 1838 г.» з гострою критикою адміністрації університету.

«Исторический вестник» дав цілий десяток більших і менших, інтересних і неінтересних статеєк і заміток про Гоголя (найбільш цінна П.Щеголєва – «Из школьных лет Н.В.Гоголя», яких докладніше переходити не будемо. П.Щеголєв надрукував іще замітку з поводу біографії Куліша, зробленої Шенроком, повну співчуття для Куліша, але без більшої вартості, в нім подано лист Куліша до Марії Гоголь з 24.IV. 1863 р. («К биографии П.А.Кулиша» – кн. 4). М.Енгельгардт в статтях «Цензура в эпоху великих реформ (1855–1875 гг.)» дотикає й цензури українських творів і подає в витягах звісне «секретное отношение» 8.VII.1863, що обмежило українську літературу самою белетристикою.

П.Роздольський п[ід] т[итулом] «Забытая старина из эпохи самозванщины» (кн. 3) надрукував статейку про м.Путивль і його пам’ятки старини, зв’язані з побутом тут псевдо-Димитрія в 1605 р. (з образками). Проф. Голубовський надрукував свої відчити про того ж псевдо-Димитрія – («Что можно сказать в настоящее время о личности Лжедмитрия», кн. 5). Іславін – «Ляличи» (кн. 4) дає звістки про сю чернігівську маєтність гр[афа] Завадовського.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. 56. – Кн. 6. – С. 1 – 2, 13, 22 (Наукова хроніка).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, оп. 1, спр. 46, арк. 155, 68, 157. Підпис: М.Г.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 313 – 314.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 135

Модифіковано : 11.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.