Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Львівське наукове товариство… / Археологія та мистецтво

Львівське наукове товариство імені Шевченка і його внески у вивчення Південної Русі

Археологія та мистецтво

Михайло Грушевський

Починаючи з археології, вкажу передусім кілька статей Федора Волкова у «Матеріалах до етнології», т. І: про відому київську стоянку: «Передісторичні знахідки на Кирилівській улиці в Києві» та «Палеолітичні знахідки на Кирилівській улиці» (це, як на мене, досі найнауковіші дослідження, які з’явилися про ці стоянки), і «Магдаленське майстерство на Україні» («Записки», т. XLVI, російський переклад вийшов цього року в «Археологической летописи Южной России», т. І) – стаття, спеціально присвячена орнаментованим іклам мамонта тої ж стоянки, які п. Волков відносить до епохи Madeleine.

У найближчій книзі «Матеріалів» має вийти його ж велике дослідження про «домікенську культуру» – загадкову культуру, що викликала особливу увагу після нещодавніх знахідок В.Хвойки, походження якої досі так і не з’ясували, і порівняння з подібними, дещо західнішими, знахідками. Пов’язані з нею і «Знахідки у могилах між Верем’єм і Стретівкою і біля Трипілля» («Матеріали», т. III), описані тим же Волковим у невеликій замітці.

Культури раннього металу стосуються: моя замітка про бронзові мечі з Турецького повіту (у Східній Галичині, в Карпатах) [Бронзові мечі з Турецького повіту. – «Записки», т. XXXIII.] – одну з небагатьох вивчених знахідок бронзової середньодунайської культури в Галичині, та стаття про могильник с. Чехів у Брідському повіті Східної Галичини [Похоронне поле в с. Чехах (Брідського повіту). – «Записки», т. XXXI–XXXII. Цей подвійний том увесь присвячений рефератам з археології, історії та етнографії, підготованим членами Товариства ім. Шевченка для археологічного з їзду у Києві, але не виголошеним на ньому з відомих причин. Томи XXXV–XXXVI присвячені подібним рефератам з мови й історії літератури.] – багатющий поховальний могильник перехідної доби від кам’яної до залізної культури, на жаль, цілковито зіпсований розкопками неграмотних людей, яким доручили їх проводити.

Нашарування різних культур і рештки побуту великокняжого періоду описує моя стаття про Звенигород, один із найдавніших княжих столів Галичини [Звенигород Галицький, історично-археологічна розвідка. – «Записки», т. XXXI– XXXII.]; у ній зачеплено і спірне питання про його розташування.

Цікавій знахідці предметів давньоруського ювелірного мистецтва у с. Молотові, а також монетам XIV ст. присвячена моя інша стаття [Молотівське срібло. – «Записки», т. XXV. Це, власне кажучи, єдина подібна опублікована знахідка з Галичини.].

У замітці про сережки київського типу у сучасних кавказців [Ковтки «київського типу» у сучасних кавказців. – «Записки», т. XXXVII. Всі ці статті супроводжують досить добрі знімки.] я вказую, що ажурні сережки цього типу (з трьома намистинами) досі виготовляють місцеві ювеліри в околицях Владикавказу.

Ще кілька моїх заміток присвячені давньоруським і візантійським свинцевим печаткам, знайденим у Східній Галичині [Печатки з околиць Галича. – «Записки», т. XXXIII; Печатка м. Константина з Звенигорода, т. XXII (вона ж у статті про Звенигород, разом із трьома іншими); Печатка з Ступниці, т. XXXI–XXXII.].

Давньоруського мистецтва стосуються також мої статті про праці академіка Кондакова, про мініатюри Трірської псалтирі [Праці Н.Кондакова з історії староруської штуки. – «Записки», т. XL; Київські мініатюри при Трірській псалтирі. – «Записки», т. XLXI.], та Марії Грушевської – про поширення руського мистецтва у польських землях [Причинки до історії руської штуки в давній Польщі (етнографічній). – «Записки», т. LI.]: вельми цікаві відомості про зниклі і збережені в польських землях пам’ятки, створені південно- і західноруськими майстрами XII–XV ст.

Поза тим загальний нарис археологічних пам’яток побуту на південно-руській території, нариси культури за археологічними матеріалами, а також давньоруського мистецтва увійшли до моєї «Історії України», про що буде далі. Цінні вказівки чи виправлення містяться у деяких археологічних публікаціях, таких як рецензія Ястребова на «Кургани» графа Бобрінського («Записки», т. VII), В.Доманицького про археологічні карти Волинської і Подільської губерній (т. L) та ін.


Примітки

«Передісторичні знахідки на Кирилівській улиці в Києві» – див.: Вовк Хв. Передісторичні знахідки на Кирилівській улиці в Київі // Матеріали до українсько-руської етнології. – Львів, 1899. – Т. І. – С. 1 – 32; Вовк Хв. Магдаленьське майстерство на Україні // ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. XLVI. – С. 1 – 12.

Ці та інші розвідки Ф.Вовк писав на основі результатів археологічних розкопок, які здійснив київський археолог В.Хвойка, але саме його аналіз цих пам яток та датування були прийняті в науці; див.: Брайчевський М.Ю. Видатний український археолог (до 40-річчя з дня смерті В.А.Хвойки) // Вісник АН УРСР. – К., 1954. – № 11. – С. 59 – 61; Франко О.О. Федір Вовк – вчений і громадський діяч. – К., 2000. – С. 219 – 221.

У найближчій книзі «Матеріалів» має вийти його ж велике дослідження про домікенську культуру» – загадкову культуру, що викликала особливу увагу після нещодавніх знахідок В.Хвойки, походження якої досі так і не з’ясували – див.: Вовк Хв. Вироби передмікенського типу у неолітичних становищах на Україні // Матеріали до українсько-руської етнології. – Львів, 1903. – Т. VI. – С. 1 – 27. Фактично Ф.Вовк став науковим відкривачем та популяризатором у європейських наукових часописах археологічної культури, відомої тепер під назвою трипільська, див.: Франко О.О. Федір Вовк. – С. 219 – 225.

«Знахідки у могилах між Верем’єм і Стретівкою і біля Трипілля» («Матеріали», т. III), описані тим же Волковим у невеликій замітці –див.: Вовк Хв. Знахідки у могилах між Верем’єм і Стретівкою і біля Трипілля // Матеріали до українсько-руської етнології. – Львів, 1899. – Т. III. – С. 1 – 11.

Цінні вказівки чи виправлення містяться у деяких археологічних публікаціях, таких як рецензія Ястребова на «Кургани» графа Бобринського – див.: М.А. [Ястребов Володимир]. Рец. на публ.: Бобринский А. Курганы и случайные археологические находки близ м. Смелы. – СПб, 1887 // ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. VII: Бібліографія. – С. 1 – 8; Доманицький В. Рец. на публ.: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – М., 1901 // ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. L: Бібліографія. – С. 3 – 7; ДоманицькийВ. Рец. на публ.: Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии. – М., 1900 // Там само. – С. 7 – 10.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 510 – 511.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 54

Модифіковано : 25.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.