Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Львівське наукове товариство… / Історія літератури 19 ст.

Львівське наукове товариство імені Шевченка і його внески у вивчення Південної Русі

Історія літератури 19 ст.

Михайло Грушевський

Переходячи до історії нової (відродженої) малоросійської літератури, я передовсім мушу згадати про історію малоросійської літератури покійного проф. Омеляна Огоновського, що друкувалася в «Зорі», а згодом вийшла коштом Товариства у шести томах протягом 1887 – 1894 pp. [История литературы русской, частина І – XI–XVIII ст.; частина II у двох томах – поезія XIX ст; частина III у двох томах – белетристика XIX ст.; частина IV – історія вивчення Південної Русі (не закінчена, охоплює історію південноруської етнографії).].

Перший томик, що охоплював XI–XVIII століття, складений компілятивно й дуже погано, несхвально зустріла критика, і він створив досить невигідну репутацію всій праці Огоновського. Через це його історію літератури XIX століття, яка становить piece de resistence [основу] всього твору, не оцінили належно.

Щоправда, померлий не був істориком літератури за покликанням, він не дає методичних напрямів, воліє переповідати чужі відгуки замість власних суджень і на дві третини заповнив свою книгу переказом змісту самих літературних творів. Однак, як добірка матеріалів і фактів, його праця усе ще зберігає значну цінність і надалі залишається головним посібником для ознайомлення з українсько-руською літературою XIX століття, який досі не знайшов кращої заміни.

Загальний нарис літературного й національного відродження Галичини до 1870-х років дав покійний Терлецький у вже згаданих статтях. Короткий нарис літературного руху століття дав О.Колесса у статті «Століття обновленої українсько-руської літератури» [«Літературно-науковий вісник», 1898, т. XI.]. Нещодавно, за рукописами Драгоманова, опублікували його нарис української літератури «антракту», 1866 – 1873 років [«Українське письменство 1866 – 1873 pp.». – «Літературно-науковий вісник», 1902, Т. Х-ХІІ.]. Загальний погляд на літературний рух останніх десятиліть дає вже згадана стаття І. Франка [«Літературно-науковий вісник», 1901, т. VII–IX.].

Перейдемо до спеціальної літератури. Столітній ювілей «Енеїди» Котляревського в 1898 році викликав невелику літературу про Котляревського. Крім щойно згаданого огляду Колесси, вийшли друком проголошені на «академії» на честь Котляревського промови – моя [Українсько-руське літературне відродженння в історичнім розвою українсько-руського народу. – «Літературно-науковий вісник», 1898, т. II.] та проф. С.Смаль-Стоцького [Котляревський і його «Енеїда». – «Літературно-науковий вісник», 1898, т. II.], далі – моя замітка про видання «Енеїди» [Перші видання «Енеїди». – «Літературно-науковий вісник», 1898, т. II.], І.Франка – «» («Записки», т. XXVI) та «Галицький Москаль-Чарівник» («Записки», т. XXVII).

Дуже багато праць присвячено Шевченкові – патронові Товариства. Перше місце серед цієї шевченківської літератури займає велика біографія покійного О.Кониського, яку «Записки» друкували частинами, починаючи з І тому, а згодом, у переробленому вигляді вона вийшла у двох томах, під назвою «Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя» [«Збірник філологічної секції», т. І і IV, 1898 і 1901 (одночасно ця праця вийшла по-російськи в Одесі, з деякими скороченнями).] – це найдетальніший огляд фактів зовнішнього життя великого українського поета, але з цілковитим виключенням історії творчості і взагалі його духовного життя.

Той же автор присвятив дві окремі статті спірним питанням хронології творів Шевченка [Проба улаштування хронології до творів Т.Шевченка. – «Записки», т. VIII і XIX (частина перша і друга).], а поза тим кілька статей – питанням тексту [Варіанти на декотрі Шевченкові твори. – «Записки», т. XXXIII і XXXIX; Недруковані поезії Т.Шевченка. – «Записки», т. XXXIX.]. Цим останнім, зокрема, присвячені праці Ю.Романчука [Деякі причинки до поправнішого видання поезій Т.Шевченка. – «Записки», т. XXXIV.] та М.Кр-го [Замітки до поправнішого видання поезій Т.Шевченка. – «Записки», т. LVI.].

Літературному вивченню творів Шевченка присвячені дослідження: І.Франка – про «Наймичку» [. – «Записки», т. VI.], І.Копача – про «Сон» [Огляд поеми «Сон». – «Зоря», 1895. Безліч дрібних матеріалів і заміток про Шевченка – в «Зорі», «Літературно – науковому віснику», «Записках».] та О.Колесси – про вплив творів Міцкевича на Шевченка [Шевченко і Міцкевич. Про значення впливу Міцкевича в розвою поетичної творчості та в генезі поодиноких поем Шевченка. – «Записки», т. ІІІ.]. За редакцією Огоновського Товариство розпочало повне видання творів Шевченка; воно ще не закінчене, вийшло чотири томи зібрання [Кобзарь Т.Шевченка. (Кращу редакцію тексту дало нове компактне видання Романчука, 1902).].

Інший малоросійський письменник, для вивчення якого Товариство зробило багато, це – Федькович, найвидатніший з давніших письменників австрійської України. У виданнях Товариства вийшли: його біографія, написана О.Колессою, яка викликала на сторінках «Зорі», де публікувалася, жваву полеміку [Юрий Коссован. – «Зоря», 1893; Р.Заклинський, Чи можна Федьковича Коссованом звати? – «Зоря», 1894.]; спомини й матеріали про Федьковича, зібрані Р.Заклинським [Спомини про Федьковича. – «Літературно-науковий вісник», 1901, кн. І–II.] та низка дрібніших матеріалів, а з 1901 року воно розпочало видання повного, науково опрацьованого видання його творів; досі вийшло три томи, що містять його вірші, повісті і драматичні переклади [Українсько-руська бібліотека, т. І, II і IV.]; до двох наступних томів увійдуть оригінальні драматичні твори, листування і біографія поета.

Кілька праць присвячені Кулішеві: його біографія, написана О.Маковеєм [Панько Олелькович Куліш. – «Літературно-науковий вісник», 1900, кн. III–VI, IX–XII (також окремим виданням).], критична стаття І.Стешенка [Проби біографії й оцінки діяльності П.Куліша. – «Записки», т. XLIV.] і стаття В.Щурата – про останній приїзд Куліша до Львова [До історії останнього побуту П.Куліша у Львові. – «Зоря», 1897.]. Його ж стосується й велика стаття С.Томашівського «Маруся Богуславка в українській літературі» («Літературно-науковий вісник», 1901, кн. III–VI). Далі є стаття І.Стешенка про О.Стороженка [Ол. П. Стороженко. Причинки до характеристики його творів. – «Записки», т. XLIII.], низка дрібних заміток про Руданського, повне зібрання творів якого видає Товариство («Писання Стефана Руданського», досі вийшло 6 томиків) та багато іншого.

Низка літературних характеристик письменників міститься у 26 виданих томах «Літературно-наукового вісника»: Б.Грінченка – про Олександру Куліш; І.Франка – про Старицького; Ю.Кміта – про Карпенка-Карого; О.Маковея – про Кобилянську, Чайківського, Грабовського, Бордуляка; мої – про Кобринську й Семанюка та ін. Для вивчення новітньої української літератури науково-літературний відділ «Літературно-наукового вісника» є взагалі цілим архівом, з безліччю літературно-біографічних відомостей, критичних нарисів і т. ін., як і останні томи «Зорі».


Примітки

…у 26 виданих томах «Літературно-наукового вісника» – йдеться про публікації: Франко І. Михайло П. Старицький // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1902. – Т. 18. – С. 43 – 67, 126 – 138; Т. 19. – С. 15 – 26; Грінченко Б. Поет жіночого горя: О.М. Кулішева (Ганна Барвінок) // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1900. – Т. 11. – С. 185 – 202; КмітЮ. Карпенко-Карий (Іван Тобілевич) // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1900. – Т. 12. – С. 1 – 22; Маковей О.Андрій Чайковський: літературно-критична студія // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1898. – Т. 1. – С. 152 – 173; Він же. Ольга Кобилянська: літературно-критична студія // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1899. – Т. 5. – С. 28 – 51; Він же. Павло Грабовський: дещо про його життя і діяльність // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1899. – Т. 6. – С. 22 – 37; Він же. Тимотей Бордуляк (Т.Ветлина) // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1898. – Т. 3. – С. 59 – 82; Грушевський М. Кобринська Наталя // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1900. – Т. 9. – С. 1 – 23; Грушевський М. Рец. на.: Семенюк И. (Марко Черемшина). Карби, новелії з гуцульського життя. – Чернівці, 1901 // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1902. – Т. 19. – С. 128 – 134.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 524 – 526.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 40

Модифіковано : 25.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.