Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Львівське наукове товариство… / Історія давньої літератури

Львівське наукове товариство імені Шевченка і його внески у вивчення Південної Русі

Історія давньої літератури

Михайло Грушевський

Переходячи до праць з історії літератури, я розпочну з серії, у якій твори південно-руського письменства є ланками в міжнародній історії поширених тем світової літератури. Це – праці д-ра Івана Франка: велика літературна історія роману про Варлаама і Йоасафа [, старохристиянський духовний роман і його літературна історія. – «Записки», т. VIII, X, XVIII і XX.], з таким же чималим апаратом написана історія легенди про римського папу Климента (автор починає з її давньохристиянських зародків, аби завершити історією цієї легенди на Русі, – праця ще не завершена) [Святий Климент у Корсуні. – «Записки», т. XLVII–XLVIII і LVI.]; серія статей з апокрифічної літератури: про Євангеліє псевдо-Матвія про різдво й дитинство Марії [Псевдо-Матвієве Євангеліє про уродження й дітство Марії та його сліди в українсько-руській літературі. – «Записки», т. XXXV–XXXVI.], про старозавітні апокрифи, апокрифічні євангелія та апостольські діяння. Ці останні видрукувані як вступні статті до трьох опублікованих томів грандіозного корпусу апокрифів у південно-руських редакціях, які зібрав той же автор [Пам’ятки українсько-руської мови в літературі, т. І–III (1896 – 1902; другий заголовок цих томів – «Aпокрифи й легенди з українських рукописів, зібрав д-р Ів. Франко»), т. І – старозавітні апокрифи; т. II – євангелія; т. III – діяння. Корпус виходитиме й далі.].

Загальний погляд на сучасне вивчення давньої південно-руської літератури дає реферат О.Колесси [Погляд на сучасний стан історичних розслідів українсько-руської літератури. Найдавніший період. – «Записки», т. XXXIX.]. Загальний нарис давньої південно-руської літератури увійшов до моєї «Історії України» (т. III), там само (т. І) окремий екскурс присвячено Початковому літопису. Далі статті: В.Щурата – про «Моління» Даниїла Заточника [Слово Данила Заточника, пам’ятка староруської літератури з кіпця середніх віків. – «Записки», т. IX.]; моя замітка про «Чудо св. Климента», опубліковане акад. Соболевським [Кілька заміток до «Чуда св. Климента папи римського». – «Записки», т. XLIX.]; І.Франка про «Слово про воскресіння Лазаря», в якому він виявив давньоруську поему на апокрифічну тему [«Слово о Лазаревѣ воскресеніи», староруська поема на апокрифічні теми. – «Записки», т. XXXV-XXXVI.], та про легенду про чудесне перетворення води на вино в Корсуні [П’яницьке чудо в Корсуні, причинок до староруської легендової літератури. – «Записки», т. XLIV і ще один варіант у т. LII.].

Для XV – XVI століть – моя стаття про похвалу Витовтові у найдавнішому русько-литовському літописі (короткій редакції), про склад самого літопису [Похвала в[сликому] кн[язю] Витовту, кілька уваг про склад Найдавнішої русько-литовської літописі. – «Записки», т. VI.] і пояснення з приводу здогаду про те, що перший Литовський статут був друкованим (він з’явився через помилкове прочитання) [Статут друкований. – «Записки», т. VI.].

Для полемічної літератури XVI–XVII століть: І.Франка – замітка про друковане послання Івана Вишенського [Новий причинок до студій над Іваном Вишенським. – «Записки», т. XXXV–XXXVI (це доповнення до його великої праці про Вишенського).]; К.Студинського – про автора ‘Aντιρρησσις’-a (Іпатія Потія) [Хто був автором ‘ Aντιρρησσις’-а з р. 1599. – «Записки», т. XXXV–XXXVI.] та О.Сушка – замітки про текст «Палінодії» та її переробки [Причинки до студій над текстом Палінодії. – «Записки», т. LIV.].

Для поетичної літератури XVII століття: М.Павлика – про Гаватовича, автора малоруських інтермедій 1619 року [Якуб Гаватович (Гават), автор перших руських інтермедій з 1619 р. – «Записки», t.XXXV-XXXVI.]; П.Житецького – про «Острозьку трагедію», віршований твір 1630-х років [Острозька трагедія. – «Записки», т. LI.]; І.Франка – про безіменні вірші Діоптри 1612 року [ – «Записки», т. XXII.] і сатиру єпископа Шумлянського [Вірша єп. Шумлянського про події 1683 – 1686 pp. – «Записки», т. XXXIX.], а також низка невеликих заміток, присвячених віршованим панегірикам XVII століття [К.Студинський, Три панегірики XVII в. – «Записки», т. XII; Панегірик Eνφονια веселобрмячая. – «Записки», т. VIII; О.Сушко, Микита Мелешко, незвісний панегірист XVII в. – «Записки», т. L.].

З історії західноукраїнської (галицької й угро-руської) писемності XVII–XVIII століть: І.Франка – загальний нарис і опис цілої низки (25) рукописних збірників з пам’ятками тодішньої писемності під заголовком «Карпато-руська література XVII–XVIII віків» («Записки», т. XXXVII– XXXVIII) (подібних описів збірників та окремих галицьких рукописів у «Записках», крім цього огляду, було ще чимало) [В.Гнатюк, Інтересний збірник з с. Хитаря. – «Записки», т. X; В.Охримович, Рукописні церковні книги в с. Волосянці. – «Записки», т. XIX; І. Франко, Довжанське четвероєвангеліє. – «Записки», т. XXXVII та ін.]; в окремій статті він займається відгуками легенди про пресвітера Іоанна й відкриття Тибету [Студії на полі карпаторуського письменства XVII–XVIII в. – Піп Іван, половець Смера і відкриття Тибету. – «Записки», т. XLI.].

Кілька легенд із збірника початку XVIII століття опублікував В. Гнатюк [Легенди з Хітарського збірника. – «Записки», т. XVI.]. Він видав у двох томах корпус легенд, за усною традицією галицького народу («Етнографічний збірник», т. XII–XIII). Доволі багато зроблено і для вивчення поезій та духовних віршів: більш-менш значні їх колекції опублікували, на підставі давніх збірників і сучасної усної традиції, В.Гнатюк, І. Франко та я [В.Гнатюк, Угроруські духовні вірші. – «Записки», т. XLVI–XLVII, XLIX (велика колекція); Причинок до літератури нашого віршотворства. – «Записки», т. XXI; Кілька духовних віршів (співаник із Ірушова). – «Записки», т. LVI; Збірник лірницьких вірш. – «Етнографічний збірник», т. II; І.Франко, До історії вірші на Вкраїні (дві п’єси). – «Записки», т. XXXIV; Нові причинки до історії вірші на Україні. – «Записки», т. XLI; М.Грушевський, Співаник з початку XVIII в. – «Записки», т. XV і XVII; Кілька духовних віршів з Галичини. – «Записки, т. XIV.].


Примітки

Статті: І.Кокорудза – про Омеляна Огоновського – («Записки», т. V);Кониського – про Дикаріва («Літературно-науковий вісник», 1900, кн. Х–ХІ); мої– про Лазаревського й О.Маркевича («Записки», т. XLVII і LXV) – див.: Кокорудз І. Професор д[окто]р Омелян Огоновський. Огляд його життя і наукової та літературної діяльності // ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. V. – С. 1 – 34; Кониський О. До життєпису М.О.Дикаріва // Літературно-науковий вісник. – Львів, 1900.– Т. XII. – Кн. 10. – С. 10– 29; Кн. 11. – С. 75 – 91; Грушевський М. Пам’яті Олександра Лазаревського // ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. XLVII. – С. 1 – 10; Грушевський М. Пам’яті Олексія Маркевича // ЗНТШ. – Львів, 1903. – Т. LV. – С. 1 – 14.

…(це доповнення до його великої праці про Вишенського) – див.: Франко І. Іван Вишенський і його твори. – Львів, 1895 (перевидано: Франко І.Я. Зібрання творів у 50 т. – К., 1981 – Т. 30. – С. 7 – 211).

Він видав у двох томах корпус легенд, за усною традицією галицького народу («Етнографічнийзбірник», т. XII–XIII) – див.: Гнатюк В. Галицько-руські народні легенди. – Львів, 1902. – Т. 1 – 2 (= Етнографічний збірник, т. XII–XIII).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 522 – 524.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 47

Модифіковано : 25.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.