Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Огляди / Львівське наукове товариство імені Шевченка і його внески у вивчення Південної Русі / Серії видань

Львівське наукове товариство імені Шевченка і його внески у вивчення Південної Русі

Серії видань

Михайло Грушевський

Наукові видання Товариства складаються з таких серій:

«Записки Наукового товариства імені Шевченка» – науковий журнал, присвячений головно історії, історії літератури, етнографії і мові малоросійського народу. Вони виходять книгами близько двохсот сторінок кожних два місяці; в кінці 1903 р. вийшов 56-й том. Тут публікують дослідження й невеликі матеріали з пояснювальними примітками (дрібніші замітки й матеріали – у відділі «Miscellanea»). Широко й систематично провадиться відділ бібліографії (у відділах наукової хроніки й бібліографії, які загалом займають від ⅓ до ½ журналу); тут з року в рік подають огляд галицьких, російських, польських, угорських та ін. журналів, що містять статті чи матеріали про малоросійські землі (в середньому це близько 50 журналів); цікаві під будь-яким оглядом статті й публікації, що їх стосуються, також знаходять тут критичну оцінку чи принаймні викладається їх зміст, отож ці понад 50 книжок «Записок» загалом є дуже солідною bibliographie raisonnée [систематичною бібліографією] з вивчення Південної Русі, понад 3000 заголовків окремих видань і статей.

Особливо багато місця – як ні в одному зарубіжному виданні – відведено науковій літературі Росії. Час від часу публікують систематичні огляди літератури з окремих питань, не пов’язаних безпосередньо з Південною Руссю, а протягом 1898 – 1900 pp. подавали огляди й літератури з всесвітньої історії [Покажчик до перших двадцяти томів вийшов у 1898 p.: «Покажчик до Записок Наукового товариства імені Шевченка». Далі щорічні покажчики подавали в томах 26, 32, 38, 45, 51.].

«Записки» є органом історичної і філологічної секції. Поза тим кожна з них щорічно видає один том «Збірника» (Збірник історично-філософічної секції, і такий самий філологічної), різного обсягу, на 15 – 30 аркушів; вони призначені для більших за розміром публікацій чи систематичних збірників статей. У збірнику історичної секції публікували мою «Історію України» (т. І–IV та VI–VII), у збірнику філологічної секції вийшли підбірки статей з народної словесності Драгоманова і Дикаріва, велика біографія Шевченка Олександра Кониського та ін. Детальніше про опубліковані тут праці я говоритиму далі. Загалом до цього часу вийшло 7 томів історичного й шість філологічного «Збірника».

Історична секція видає також «Руську історичну бібліотеку», а філологічна – «Українсько-руську бібліотеку». Перша почала виходити ще у 1880-ті роки, незалежно від Товариства імені Шевченка, і лише згодом перейшла до нього, разом із невеликою субсидією, яку мало це видання. Тут публікували переважно переклади видатних праць з історії Малоросії (Костомарова, Антоновича, Владимирського-Буданова та ін.), досі видали 23 книги. З майбутнього року в цьому виданні публікуватимуть матеріали й систематичні збірники статей, розкиданих по рідкісних періодиках Галицької і Угорської Русі. Літературну бібліотеку заснували недавно для наукового видання українських класиків; вийшло три томи з творами буковинського поета й новеліста Федьковича.

Для археографічних публікацій є дві серії: «Жерела до історії України-Руси» – для документальних матеріалів – та «Пам’ятки української мови і літератури» – для літературних пам’яток. Щорічно виходить по одному томові, чергуючись, то в одній, то в іншій серії. У першій, історичній, серії вийшло шість томів (1 – 5 і 7), у літературній – три; про вміщені в них матеріали та вступні дослідження, які супроводять кожен том, я розповім далі, у відповідних розділах.

Етнографічні матеріали також публікують у двох серіях: «Етнографічний збірник» присвячений головно творам народної словесності (фольклору) і містить їхні тексти у якомога суворішій філологічній передачі. Щороку виходять два томи цієї серії; загалом вийшло 15 томів, що містять вельми значну збірку текстів народної словесності. «Матеріали до українсько-руської етнології» (вийшо 6 томів, по томові щороку) містять здебільшого праці з описової етнографії, а також із археології (палеоетнології).

«Часопись правнича», орган юридичної комісії, після десяти років існування (1889 – 1900, вийшло 10 томів) у 1900 році реорганізували у «Часопись правничу і економічну» – в кінці 1903 р. вийшов подвійний том VI–VII. Як і його попередник, цей журнал основну увагу звертає на чинне австрійське право, менше місця присвячує теоретичним питанням права і почасти соціології; досить багато уваги відводиться й бібліографії. Статті, присвячені українознавству, згадуватимуться далі. Доповненням до «Часописі» слугує «Правнича бібліотека», де ширше публікують університетські курси з чинного права (в кінці 1903 року вийшов четвертий випуск).

Статті з математичних і природничих наук спочатку друкували в «Записках», що слугували загальним органом Товариства; у перших томах «Записок» (закінчуючи т. XIV) є деякі математичні, природничо-історичні й медичні статті. З 1897 р. їх публікують у «Збірнику секції математично-природописно-лікарської»; наприкінці 1903 р. вийшов його IX том. Протягом 1898 – 1902 pp. медичні матеріали виходили окремими випусками як «Лікарський збірник» (6 випусків); тут, крім досліджень і спостережень, доволі значне місце відводили також бібліографії і термінології. Тепер він об ‘єднаний з загальним збірником секції.

Мушу згадати також про науково-літературні видання Товариства. До 1898 р. воно видавало вже згаданий журнал «Зоря», заснований ще в 1880 р. (за 1880 – 1897 pp. вийшло 18 томів); він виходив двічі на місяць і призначався для «родинного читання» (з 1891 р. був ілюстрованим – серед ілюстрацій дуже багато етнографічних та історичних сюжетів).

З 1898 р. його місце зайняв «Літературно-науковий вісник», щомісячник, який виходив книжками за зразком західноєвропейських revue. Кожен випуск (10 – 12 аркушів) складається з розділів: белетристики, науково-літературного й хроніки.

Заснування цього журналу співпало з досить сильним пожвавленням малоросійської літературної творчості в Галичині і в Росії і, звичайно, не залишилося без помітного впливу на неї і на підвищення загального рівня літературного смаку й культурних запитів суспільства. «Вісник» може слугувати дуже повним і живим відображенням літературного руху цих років. У його науково-літературному розділі й хроніці вийшло безліч статей з літературної критики і більш загального, настановчого змісту. В подальшому огляді я вкажу лише деякі, найвидатніші праці, що охоплюють найбільшу суму фактів літературного й громадського життя; зацікавлені цими питаннями особи можуть звернутися до нещодавно випущеного покажчика «Вісника» за перші п ять років його існування (Покажчик змісту «Літературно-наукового вісника» томів І-ХХ, 1898 – 1902).

Про діяльність Товариства, праці, оприлюднені на його наукових засіданнях, і наукові публікації сповіщають його періодичні бюлетені, які виходять малоросійською та німецькою мовами [Всі видання Товариства публікуються малоросійською чи, як прийнято називати її тепер, – українсько-руською мовою; іншими мовами статут Товариства дає змогу друкувати його видання лише як виняток.] чотири рази на рік («Хроніка українсько-руського Наукового товариства ім. Шевченка» і «Chronik der ukrainischen Ševcenko-Gesellschaft der Wissenschaften», з 1900 p., – раніше ці відомості вміщували в «Записках»). Перший щорічний випуск цього бюлетеня містить річний звіт Товариства, відомості про стан бібліотеки й інших науково-допоміжних установ, список установ, що обмінюються виданнями з Товариством і т.ін.

Від цих загальних зауважень я перейду до систематичного огляду, за групами, матеріалів і досліджень з вивчення минулого й нинішнього Південної Русі у виданнях Товариства.


Примітки

Далі щорічні покажчики подавали в томах 26, 32, 38, 45, 51 – ці покажчики втратили актуальність після виходу ґрунтовного видання: Бібліографія Записок Наукового товариства імені Шевченка: Томи І–CCXL. 1892 – 2000 / Уклад. В.Майхер. – Львів, 2003.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 507 – 509.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 26

Модифіковано : 25.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.