Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Кілька київських документів XV-XVI в.

Михайло Грушевський

Вступ

1. Грамота кн. Олелька для Ларивона Велавського, 1450 р.

2. Грамота кн. Олелька для Івашка і Петра, 1451 р.

3. Грамота кн. Семена для Андрія Морозова, 1459 р.

4. Документи Дмитра Єльця 1465 – 1571 рр.


Примітки

Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. XI. – С. 1 – 18. Повторна публікація зі збереженням пагінації першодруку – Розвідки й матеріали до історії України-Руси. – Львів, 1896. – Т. II.

Ці документи М.Грушевський виявив під час роботи в Московському архіві Міністерства юстиції, де зберігалися книги Литовської та Руської (Волинської) метрик. Необхідність праці у цьому архіві зумовлювалася підготовкою магістерської дисертації, присвяченої Барському староству. Перший раз вчений працював у московських архівах з початку лютого до середини березня 1892 р. Основну увагу серед них історик присвятив саме МАМЮ, де його передовсім цікавили книги метрик. Як слушно зауважив Микола Крикун, результати цих пошуків були незначними для теми магістерської дисертації, але були використані в інших дослідженнях [Крикун М. Магістерська дисертація Михайла Грушевського. – С. 587].

Щоденникові записи історика свідчать, що він свої пошуки в МАМЮ розпочав саме з книг Руської (Волинської) метрики. Вже 14 лютого 1892 р. Михайло Сергійович занотував: «Учора – як позавчора; в архіві знайшов дві грамоти київські XV в[іку]; для Барщини нема нічого» (Грушевський М.С. Щоденник. – С. 151). З цього запису слід розуміти, що протягом 12 – 13 лютого були виявлені всі чотири документи. Це цілком ймовірно, зважаючи на те, що їх вписи знаходяться в одній книзі метрики. Перегляд перших книг Руської (Волинської) метрики дали підстави М.Грушевському запропонувати згодом (16 листопада 1894 р.) на засіданні історико-філософської секції НТШ проект видання документів, зафіксованих у цій метриці. З часом історик вирішив обмежитися виданням двох збірок з цієї метрики: матеріалів до історії козаччини та документів, присвячених колонізації Подніпров’я XVI ст. [див.: Грушевський М. Матеріали до історії козацьких рухів 1595 – 1596 pp. // Записки НТШ. – 1899. – Т. XXXI – XXXII. – С. 4] Як видається, саме в ракурсі реалізації останнього задуму історик вирішив опублікувати дані документи. 12 лютого 1896 р. на засіданні історико-філософської секції НТШ М.Грушевський запропонував опублікувати ці документи під назвою «Кілька київських документів» (ЗНТШ. – 1896. – Т. XI. – С. 2).

Методика видання, застосована істориком, цілком відповідала археографічним вимогам кінця XIX ст. М.Грушевський розкривав скорочення за допомогою дужок, вперше застосував щодо документів Руської (Волинської) метрики поділ тексту згідно з його формуляром. Історик вносив надрядкові літери в рядок, як правило, не зазначаючи це внесення, осучаснював ряд літер, зокрема «(і)» та ін. Копіювання документів на замовлення М.Грушевського виконували переписувачі. Історик у зв’язку зі своїм переїздом до Львова не мав змоги часто відвідувати російські архіви і особисто звіряти копійовані документи, тому ця публікація містить ряд недоліків. Інколи в копіях документів випускалися засвідчувальні підписи. Окремі місця переписувачами залишилися невідчитаними і Михайло Сергійович відтворював їх за змістом, що приводило до несуттєвих розходжень з оригіналом [докладніше див.: Кулаковський П.М. Михайло Грушевський як дослідник Руської метрики // Український історик. – 1998. – Т. XXXV. – С. 170-171].

Сучасні легенди опублікованих документів: Российский государственный архив древних актов. Ф. 389: Литовская метрика, оп. 1, д. 192, л. 166 об. – 168, 133-134 об., 132-132 об., 123-124 об.

П. Кулаковський

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 110 – 126.