Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Нові розправи про внутрішній устрій
В[еликого] кн[язівства] Литовського

Михайло Грушевський

М. Владимирский-Буданов. Поместья Литовско-Русского государства. К., 1889-1893, с. 52.

М. Владимирский-Буданов Формы крестьянского землевладения в Литве. К., 1892, с. 30.

М. Владимирский-Буданов Крестьянское землевладение в Зап[адной] России до пол[овины] XVI в. К., 1893, с. 83.

М.Любавский. Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства ко времени издания Первого литовского статута. Исторические очерки. Москва, 1893, с. VIII + 884 + С + VI + карта.

М.Любавский К вопросу об удельных князьях и местном управлении в Литовско-Русском государстве. СПб., 1894, с. 46.

Ф.И.Леонтович. Очерки истории литовско-русского права. Образование территории Литовского государства (на другій окладці – выпуск первый). СПб., 1894, с. XI + 393.

Ф.И.Леонтович Сословный тип территориально-административного состава Литовского государства и его причины («Журнал Мин[истерства] нар[одного] просв[ещения]», 1895, VI і VII, с. 366-403 і 1-20).

J. Wolff. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Варшава, 1895, 4°, с. XXV + 698.

1. Предмет огляду

2. Територіальний устрій

3. Удільні князівства

4. Генеалогія князів

5. Адміністративний поділ

6. Адміністративна термінологія

7. Суспільний устрій

8. Феодалізм

9. Землеволодіння

10. Дворище


Примітки

Друкується за першим виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. IX. – С. 1 – 32; передрук: Розвідки й матеріали до історії України-Русі. – Львів, 1897. – Т.ІІ.

З рецензованих праць М.Грушевський найбільш критично оцінив дослідження Ф.Леонтовича «Очерки истории литовско-русского права. Образование территории Литовского государства». Визнаючи слушними зауваження рецензента, слід відзначити, що на його оцінку, ймовірно, вплинули протиріччя у підходах до дослідження ранньої історії Великого князівства Литовського Ф.Леонтовича і прибічників «документального» напряму, до яких відносив себе і М.Грушевський. Вчений не міг не відреагувати на критичні закиди Ф.Леонтовича щодо праці М.Любавського «Областное деление…» Ф.Леонтович відніс М.Любавського до дослідників останньої формації, які поставили перед собою основним завданням – «архівні відкриття».

Відзначаючи важливість книг Литовської метрики, на даних якої значною мірою побудував своє дослідження М.Любавський, Ф.Леонтович підкреслив, що їх значення стане напевно відомим, коли М.Любавський ознайомить громадськість з цими документами. Оскільки вони ще не були опубліковані, то виникала небезпека односторонності висновків автора «Областного деления…» чи «побудови історичних міражів». Немала вина в цьому, відзначив Ф.Леонтович, – на боці вчених київської школи, маючи на увазі учнів В.Б.Антоновича [Леонтович Ф. Очерки… – С. 219]. Зрозуміло, що після такого зауваження Ф.Леонтовича рецензійна оцінка М.Грушевського мала б бути особливо суворою і прискіпливою. Зрештою, вона такою й вийшла.

Працю Юзефа Вольфа «Kniaziowe litewsko-ruscy…» М.Грушевський оцінив загалом позитивно. Щоправда, закинув автору зауваження щодо викладу матеріалу та обсягу книги. Слід зазначити, що праця Ю.Вольфа зберігає свою актуальність і по нині, є підручною книгою дослідників історії князівських родин та управлінських структур Великого князівства Литовського.

П. Кулаковський

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 365 – 394.