XXVIII. Пѣсня вторая
Михайло Грушевський
Радуйся, радость твою воспѣваемъ,
Такъ горкій смутокъ мой осоложаем,
Радуйся, Д(ѣ)во, Д(ѣв)о! Волаемъ. м
Сладкаго Хр(и)ста сладчайшая м(а)ти,
Даждъ твою помощъ свѣту повѣдати,
Себе и своего С(и)на дай, Д(ѣв)о, познати! в
Неплодство своему отцу офѣруешъ,
Облюбленцови той овоц даруєш,
Гдиж от агг(е)ла лелѣю Д. пріймуеш. в
Даждъ намъ той овоц, щасливая Евва,
Бл(а)гословенній плод твоего чрева,
Бл(а)гословенній познати в овоц от такаго древа.
О Панно, чему землю оставуеш?
Гди омофоромъ люд свой покриваєш, в
Утѣху з себе в и Б(о)гу готуєш. в
Іной помощи на тебе не знаемъ
Сердцемъ и усти тебе, Панно, вихваляем, (40 v.)
Ратунку просим, Д., ратунку волаем:
Ратуй, М(а)ріе, ратуй нас, о д(ѣ)вице!
Кровомъ крилъ твоихъ, Вл(а)д(и)ч(и)це!
Ратуй нас, М(а)ріе, ратуй нас, покрій нась,
Ратуй насъ, покрій насъ, ц(а)р(и)це! в
Примітки
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 202 – 203.