XXVIII. Пѣсня вторая

Михайло Грушевський

Радуйся, радость твою воспѣваемъ,

Такъ горкій смутокъ мой осоложаем,

Радуйся, Д(ѣ)во, Д(ѣв)о! Волаемъ. м

Сладкаго Хр(и)ста сладчайшая м(а)ти,

Даждъ твою помощъ свѣту повѣдати,

Себе и своего С(и)на дай, Д(ѣв)о, познати! в

Неплодство своему отцу офѣруешъ,

Облюбленцови той овоц даруєш,

Гдиж от агг(е)ла лелѣю Д. пріймуеш. в

Даждъ намъ той овоц, щасливая Евва,

Бл(а)гословенній плод твоего чрева,

Бл(а)гословенній познати в овоц от такаго древа.

О Панно, чему землю оставуеш?

Гди омофоромъ люд свой покриваєш, в

Утѣху з себе в и Б(о)гу готуєш. в

Іной помощи на тебе не знаемъ

Сердцемъ и усти тебе, Панно, вихваляем, (40 v.)

Ратунку просим, Д., ратунку волаем:

Ратуй, М(а)ріе, ратуй нас, о д(ѣ)вице!

Кровомъ крилъ твоихъ, Вл(а)д(и)ч(и)це!

Ратуй нас, М(а)ріе, ратуй нас, покрій нась,

Ратуй насъ, покрій насъ, ц(а)р(и)це! в

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 202 – 203.

Лист на сайт