XIX. «Рвала Кася вѣшніе у зіеліонимь садку»

Михайло Грушевський

Подобенъ: Радуйся, ц(а)р(и)це

[Нижче іншою рукою: Псалма свѣцкая, подобенъ: радуй ся црце.]

Рвала Кася вѣшніе у зіеліонимь садку,

Ніе віедзяла, ніе слихала о своим пршипадку:

Млодій пахолѣчекъ носѣль кошелѣчекь за ніо

У малюскіей фильце учинѣль іо паніо.

До іздебки впадла, за столе(ч)кемъ сядла. (32 v.)

Пита сіе ей панѣ матка: чемусь, Касю, збядла? (2)

По садечкум ходзѣла, трши вянечкы вѣла:

Еденъ собіе, другій тобіе, тршецѣ увіесѣла, (2)

Увіесѣламь цѣ го в сіенях наде држвямѣ.

Цо сіе пойржы панѣ матка – залѣе сіе лзамѣ. (2)

Моя мѣла панѣ матко, ніе жалуй же тего:

Ядлась, пѣлась, уживалас за піеніонжки его. (2)

Ходзіла по сіенѣ, мовѣла хце мѣ сіе,

Ой дайже мѣ, мой коханій, цо маш у кѣшенѣ! (2)

А о(н) цѣ іо даль даль, виіолъши с кѣшенѣ:

Паре грушекъ и яблушек, тршецѣ коралюшек (2)

А онаць му потимь хусточке зе злотемь: лг

Ніе поwіадай, мой коханій, ніе вѣ матка о ти(м). (2)

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 197 – 198.