XV. Пѣсня на страсти Х(ристо)ви

Михайло Грушевський

І(су)с Х(ристо)с всего свѣта, ц(а)ръ над ц(а)ри вѣчне лѣта!

Которіе то Жидове кривавих рукъ зліе людове (2)

На той ся час веселили, гди Х(рист)а поймати мѣли,

И поймавши его з собою и с проклятим Іюдою

Війшлы с кійми и з мечами. Іюда зрадне устнами

Даль Х(ристо)ви любзаніе – то й Жидом на знаменаніе, (2)

Бо мовиль им: пре то знайте, того има(й)те, дерза(й)те,

Которого поцѣлую, того я вам обѣцую. (2)

Там за Кедровим потоком наглянули Х(рист)а окомъ

Жидове всѣ громадою, поймалы Х(рист)а зрадою. (2)

Поимавшы били, вины на него складали,

Орекли, що починает, же ся богом називает, (2)

Гвалтует закон моисейскій, мовит, же ц(а)ръ іюдейскій.(18v.)

От Анаша приведено, пред Каяфу поставленно,

От Каяфа до Пилата, аби била Х(рис)ту страта.

Пилат жаловаль І(су)са, але жидовская бурьса:

Не вчиниш намъ того д(у)хомъ, не будеш ти ца(р)ским другомъ!

Там на гору на Голгофу, на високую висоту

Іс(ус) Х(рис)та привиде(н)но и ко хр(е)сту пригвожденно:

Межи двома разбойники, випустил глас свой великий:

Б(о)же отче а в той муцѣ прійми д(у)хъ свой в своѣ руцѣ.

Пред ним матка его стояла, котрая ревне плакала,

Жалуючи с(и)на силне, І(су)са глядѣла силне

Амин, амин, Б(о)же той дай, жебисмо пѣшли вѣчн…

[Останньої букви не видно.]

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 195.