Про батька козацького Богдана Хмельницького

Михайло Грушевський

Хто був у Києві і йшов від Софійського собору до Михайлівського Золотоверхого монастиря, той бачив цього козака на коні, на високій кам’яній скелі. Грає під ним кінь, як огонь, диба стає, але міцно тримає його тверда рука гетьмана. Злетів, як змій, перед військом, махнув булавою – гей десь-то стрепенулися козацькі полки! Як блискавиця перелетіла по них. Вп’ялися орлині очі козачі в свого гетьмана, й самі собою наїжилися списи, насторожилися коні…

Гей військо –

Як море червоне

Перед бунчуками, бувало, горить.

А ясновельможний на воронім коні

Блисне булавою – море закипить;

Закипить – і розлилося,

Степами, ярами;

Лихо мліє перед ними!..

Гей, славне було Запорожжя всіма сторонами, а не було в нім славнішого від батька козацького, славного гетьмана Богдана Хмельницького, що ото стоїть на кам’яній скелі, на мідянім коні, сам з міді вилитий, на вічні часи, на вічну пам’ять.

Нікого не любили, не хвалили – і не кляли так на Україні, як його. Любили і хвалили, і на вічну славу славили його ті, кому на радість і втіху було його панування-гетьманування. Гудили і кляли ті, кому навпоперек воно стало. Ледачого мало хто похвалить, мало хто прокляне; тільки до великих людей буває велика любов і велика ненависть.

І часом та ненависть більшу славу робить їм, як хвала. Бо вся вага в тому, хто і за що хвалить – так само і хто за що гудить.

Примітки

Публікується за виданнями: Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького. – К., 1909 (= Популярна бібліотека «Лан». – № 4). – 96 с.; К., 1909. – 96 с. Передруки: Свобода. – Джерсі-Сіті, 1919. – Ч. 90, 93, 96 і далі; Нью-Йорк, 1967 (фототипічне видання); Тернопіль вечірній. – Тернопіль, 1991. – 25 березня. – С. 7 – 8; 1 квітня. – С. 7 – 8; 8 квітня. – С. 7 – 8; 15 квітня. – С. 7 – 8; 22 квітня. – С. 7 – 8; 29 квітня. – С. 7 – 8; 6 травня. – С. 7 – 8; 13 травня. – С. 7 – 8; 20 травня. – С. 7 – 8; 27 травня. – С. 7 – 8; 3 червня. – С. 7 – 8; 10 червня. – С. 7 – 8 (передрук за виданням 1919 р.); Дніпропетровськ, 1993. – 54 с. (передрук за виданням 1909 p.).

Хто був у Києві і йшов від Софійського собору до Михайлівського Золотоверхого монастиря, той бачив цього козака на коні, на високій кам’яній скелі – йдеться про пам’ятник Богдану Хмельницькому, встановлений у Києві 1888 р. (скульптор Михайло Микешин). Постамент у вигляді скелі та огорожу у вигляді ліхтарів спроектував і втілив у життя архітектор Володимир Ніколаєв. Спочатку задум пам’ятника та постаменту був іншим: кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея-орендатора та єзуїта зі скелі, перед якою «малорос», «червонорос», білорус та «великорос» слухали пісню сліпого кобзаря. Але в результаті подальшої дискусії антипольські та антисемітські елементи були усунуті з пам’ятника.

Гей військо – / Як море червоне – цитата з поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки». Опубл. у виданні: Шевченко Т. Зібрання творів: У 6 т. – К., 2003. – Т. 1: Поезія 1837-1847. – С. 469 (розділ «Свято в Чигирині»).