Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Популярні праці / Київ

Київ

Михайло Грушевський

Київ – найстарше українське місто, споконвічна українська столиця, та й на цілому світі мало таких стародавніх міст, як воно. З землі викопують у Києві сліди людського життя з таких часів, коли ще люди не знали ні заліза, ніякого іншого металу, а робили собі всяку снасть тільки з каменю, дерева, кості; не мали ще ніяких домашніх звірят, а навіть клімат і звірина була не та, що тепер. Такі викопані речі можна бачити в київських музеях. Найстарші ж будинки київські ідуть з часів Київської держави, від київських князів, що мали тут пишні двори, будували церкви, монастирі, тримали різних майстрів.

З тих ото часів Софійська катедра, Михайлівський монастир, Велика Лаврська церква, Кирилівська церква, Золоті ворота й інші будинки, будовані сімсот-вісімсот літ тому назад. Потім Київ був дуже підупав через татарські погроми й інші пригоди і почав наново відживати, як захистила його козаччина і від татар, і від поляків з початком XVII віку. Старі монастирі, що пережили ті тяжкі часи, як кріпості, обведені мурами і баштами, стали огнищами науки, освіти, народного українського життя; з’явилися друкарні, школи, учені люди всякі, і знов став Київ столицею українського життя.

От на сім образку з лівого боку бачите Поділ на Дніпрі, над пристанню київською; се частина торгова з давен-давна. В середині його славне братство Київське, з братською школою, теперішньою академією. Над Подолом, високо на горі, гарна церква св. Андрія, поставлена за останнього гетьмана українського Розумовського. З правого боку в круглій рамці дзвіниця Нікольського Пустинського монастиря, званого малим Миколаєм, а великим Миколаєм зветься собор поруч нього, побудований гетьманом Мазепою. Нікольський монастир і лавра Печерська – се найбільші монастирі з тих середніх віків, XV – XVII. Вище бачите пристань Дніпрову. На другім рисунку бачите на горі над Дніпром лавру Печерську.

Докладніше про різні пам’ятки київські колись іншим разом поговоримо.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 21 січня. – № 4. – С. 4 – 5. Підпис: М.Грушевський. Стаття написана 8 січня 1910 р. (див.: Гирич І., Тодійчук О. Щоденник Михайла Грушевського за 1910 рік // Український історик. – 2002. – Ч. 1 – 4. – С. 101).

Подається за першодруком.

Огляд києвознавчих студій М.Грушевського див.: Добровольський Л. Київщина та Київ у працях М.С.Грушевського // Ювілейний збірник на пошану академіка Михайла Сергійовича Грушевського з нагоди шістдесятої річниці життя та сорокових роковин наукової діяльності. – К., 1928. – Т. І. – С. 410 – 427; Панькова С. Грушевський Михайло Сергійович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України. Біографічний довідник. – К., 2005. – С. 146 – 162; Папакіна Т. Документи Інституту рукопису Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського як джерело до вивчення діяльності Комісії дослідження історії Києва та Правобережжя при ВУАН (1924 – 1932) // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвідомчий збірник наукових праць. – К., 2001. – Вип. 3. – С. 334 – 336; Рудницький Я. Михайло Грушевський і походження Києва // Український історик. – 1991-1992. – Ч. 3-4, 1-4. – С. 390-395.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 341 – 342.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 29

Модифіковано : 29.12.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.