[Рец.] Atlas historyczny rzeczypospolitej polskiej
Михайло Грушевський
Sub auspiciis academiae sienciarum cracoviensis. Epoka przelomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dzial II-gi, «ziemie ruskie» Rzeczypospolitej. Dzial opracowany przez Aleksandra Jabłonowskiego. Варшава-Відень, 1889–1904
Нарешті маємо ми видання історичних мап України д[обродія] Олександра Яблоновського. Краківська академія не пожалувала гроша на видання довголітньої праці поважаного дослідника історії української колонізації, може, аж надто сипнула тисячами (чули ми навіть таку легендарну цифру, як 12 тисяч зл[отих] р[инських]!), де можна було меншим коштом осягнути тих самих результатів. Мапи виконані в Віденськім воєнно-географічнім інституті, в дуже великім масштабі, так що 17 великих аркушів обіймають українські землі, які входили в склад Польщі – без правобічних земель, що належали до Москви, без Берестейського воєводства, що належало до В[еликого] кн[язівства] Литовського, і навіть без Підляшшя, хоч воно належало до Польщі і було в переважній часті територією чисто українською. Цілі великі аркуші займають простори пусті, не обняті дослідами автора, лише задля одної-двох точок, означених автором. Кілька карт займають титули видання, каталоги шляхетських родів і гербів.
При таких великих коштах, вложених в се видавництво, приходиться пожалувати, що в основу його не положена докладніша мапа, а стара, престаріла польська мапа Хшановського. Ще більша шкода, що при виданні полишено всі легенди її без змін, так, як робив на ній свої означення д[обродій] Яблоновський. Мапа Хшановського зробила свою службу, послуживши тлом, на якім д[обродій] Яблоновський означив осади й границі XVI–XVII в., й потім все, що лишилося поза сими означеннями, належало посчеркувати.
Як же то виглядає на історичній мапі XVI–XVII в. задержана вся сучасна топографічна номенклатура! Як дивитися, н[а]пр., на Карпатське згір’я, засіяне нинішніми селами, або бачити Великий Луг і Січ серед осад 2-ї половини XIX в. в Херсонщині! Навіть деякі осади, означені як старі, що існували в XVI–XVII в., фігурують на сих мапах в сучасній, польській або російській ортографії – Dziadowszczyzna, Motowidłówka, або Perewołocznoje, Srebnoje, Gorodziszcze, etc. Видавцям треба було зробити відповідніший ужиток з многолітньої праці ш[ановного] автора.
Мапи не містять ніякого спеціального коментарю, окрім об’яснення фарб і чисел, котрими означені фамілії властителів. Автор відсилає до своїх праць в «Źródła dziejowe», де в покажчиках можна знайти відповідні осади. Але се не заступає потребу коментарю. Не всі означення знайдуть об’яснення в згаданих працях. Н[а]пр[иклад], автор визначає докладні границі волості, в котрій зазначив одну-дві осади як тодішні; на чім же опертий рисунок границь волості? Різниці кольорів не всюди також мають своє об’яснення в поясненнях. Коментар лишається за ш[ановним] автором, що повинен ним доповнити свою многолітню і цінну працю.
Примітки
Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1904. – Т. 62. – Кн. 6. – С. 16 – 17 (Бібліографія).
Яблоновський (Jabłonowski) Олександр (1829-1913) – польський історик, етнограф, славіст.
Хшановський (Chrzanowski) Леон (1828– 1899) – польський політик, публіцист, історик. Після поразки Краківського повстання в 1846 р. опинився на еміграції у Франції, Швейцарії та Італії. Під впливом свого родича генерала Войцеха Хшановського зайнявся військовою картографією. В 1852 р. повернувся до Кракова, де зайнявся активною суспільно-політичною діяльністю: редагував часописи «Czas» та «Wiek», обирався до Галицького сейму, опікувався культурою та шкільництвом, розбудовою міської інфраструктури тощо.
Основні праці: «Chwila terażniejsza і posłannictwo Polski» (1846), «Pogląd na dzieje Slowiańszczyzny» (1850), «Kilka słów о dziesiejszym obowiązku Słowian» (1848), «Odsiecz Wiedeńska» (1886), «Wędrowiec» (1890).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 271 – 272.