Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

LXXVI. «Самъ я не знаю, якъ на свѣтѣ житы»

Михайло Грушевський

Самъ я не знаю, якъ на свѣтѣ житы:

Бувши тѣлу на землы Б(о)гу не служиты! (2)

Але я хощу жити й еще грѣшиты,

А туть кажуть оумерты и въ гробѣ гниты! (2)

Але я на тое нѣчого не дбаю,

О покутѣ не мышлю анѣ теж ся каю. (2)

Скоро слонце зайде, заразъ положу ся,

А спомнѣвши на грѣхъ свой, слезамы залюся.

Аггелъ мя збужаетъ, под бокъ мя тручаеть.

Же страшная смерть на мя косу закладает.

Але я тъ живу межи панами, (ІІ v.)

Сподѣюся скарбъ мати нѣгди непребраный. (2)

Але все тое мнѣ не будетъ мило:

Д(у)ша війдеть, простелят мнѣ в трумнѣ мягкое ложе,

Д(у)ша страху наберет ся, ох, моцный Б(о)же! (2)

Навезуть тамъ дровъ в изъ усего лѣса,

Запаливши огнъ жаркій, дадуть д(у)шу бѣcy.


Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 237.