Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

LXX. Пѣсня

Михайло Грушевський

Под[обенъ]: Весели ся красная пуст.

Предьвѣчній [Слово се вписано всередині великого П.] родился под лѣти,

Хотячи землю просвѣтити,

Да нас от [т]мы возведе

И ко свѣту приведе

о мрачній в

Новое лѣто зачинае,

Новий ц(а)ръ ц(а)ря низлагае, (л.)

Убого ся народил,

Богатого засмутил

Ав[г]уста.

Гди с(и)на породила панна,

Падает Ефесом Диянна.

Прийми также храмина,

Веселится дружина

Х(ристо)ва.

Привикай, Панно, повивати,

Не престай, старче, пилновати

Содѣтеля своего,

Знают пана не(бесна)го

бидлята в

Яснота мѣсячная била,

Гди панна с(и)на породила,

Цѣлую ночъ свѣтити,

Волю его чинити

мусѣла.

А звѣзда понудила ц(а)ри,

Бѣгучи к вертепу со дари.

Перше зна(й)шлы пастиріе,

Нѣжли мудри звѣздаріе

І(су)са.

А Иродъ барзо засмутился,

Же Х(ристо)с с Панны народил ся – в

Казалъ его питати, ( v.)

По все(й) зе(м)ли шукати –

для ради.

Ирода л’жива омилила,

Иншим ся путем возвратила,

Радуют ся неложно,

Же ходили не прожно

в дорогу. в

Смутят ся вси Іродияне,

Крушат ся в(ъ) Eгvптѣ булване,

Агг(е)лъ во cнѣ сказуетъ,

Же ся Ірод готует

на Х(рист)а. в

Поймуй же, Іосифе, Панну

З отрочам бѣжи в(ъ) иншу странну:

Поки врази погибнут

И кончину воспріймуть,

пребуди там. в

Агг(е)ли с пастирми приходят,

Ц(а)ріе подарки приносят,

Ладан, злато отдають,

Пред ногами падают

Х(ристо)ви. в

И ми тежъ с того веселѣмся,

Рождеству его поклонѣм ся,

Жеби от грѣхъ свободил,

А на земли покой мир

даровалъ. в

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Слава Б(о)гу в Тройци, нашему обронци: в konies [Починається другий збірник (с – d); сей рядок становить закінчення загубленої вірші.] (І)


Примітки М. С. Грушевського

Ся псалма, дуже популярна тепер, увійшла і в «Богогласник», де її заведено під категорію «иныя пѣсни вместо небогоугодныхъ обычныхъ колядъ простшимъ пѣвцемъ служащыя» (вид[ання] 1791 р., № 17; вид[ання] 1886 р., № 7), наводжу варіанти з вид[ання] 1791 p.:

1 Превѣчный 3 возведеть 4 приведеть 5 заблудшихъ 6 зачинаеть 7 низглаголаеть 9 богатаго 10 Ирода 12 в Ефессѣ 13 Познай Б(о)га Храмино 14 дружино 17 престань 21 Полнота 23 ночъ 24 полнити 27 Спѣшити.

28 – 30 змінено:

Витали Пастыріе, По семъ знайшли Царіе Царя всѣхъ.

31 – 35 в «Богогл[аснику]» стоять по 36 – 40.

31 с того 32 Г(оспо)дь (зам[ість]: с Панни) 33 шукати 34 питати 35 здрады. 36 оставили 37 возвратили 41 Смутятся вси 42 В Eгvптѣ балваны… 46 Пойми 47 В Eгvпетъ твори стезю странну 48 Даже 50 Буди.

51 – 55 в «Богогл[аснику]» нема, та і в тексті співаника вони представляють безпотрібну вставку (повторення в[іршів] 26 – 30) і зайшли сюди, мабуть, з іншої коляди.

56 – 60 в «Богогл[аснику]» відмінно:

Ироду не уподобимся,

Вѣрніи, Христу поклонимся:

Бы насъ грѣховъ заховалъ,

Свое царство даровалъ

На вѣки.

Подаю заразом варіант, записаний для мене на українськім Поліссі (коло Іскорости) д. П.Голотою:

Новиї лїта начинали,

Богатого царем називали,

А вбогий цар народивсь,

Богатого засмутив

Ірода.

Привічний на сьвіт народив ся,

Сходящий з неба воплотив ся.

Зьвізда всю ніч сьвітила,

Єго волю чинила,

Мусїла.

В Ірода місячна обіда;

Вже Дїва Сина породила.

Казав Єго шукати,

По всїм сьвіту питати,

Убити.

Радуйте ся да всї бурлаки,

Хрестите ся да всїї людяки.

А хрестяне не того [Себто: а хрестяне і не догадують ся (примітка записувача).],

Чого Ірод лютує –

Для Христа.

Привикай Бога сподївати,

Не переставай старців пильнувати –

Родителя своєго,

Знаємъ Бога нашего

Із роду.

Деякі колядники починають сю колядку такими словами:

А в печі пироги сиділи,

Вони собі горя притерпіли.

Я до печі приступав,

По одному витягав,

Поки були.

У печі пирогів не стало.

Я поліз на гору по сало

І там сала не дістав,

З драбиною з гори впав

Забився.


Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 231 – 232.