LXVI. Пѣсня самогласная (v.)

Михайло Грушевський

Радуйтеся, вси людіе, (2)

Радост нам з н(е)ба спадает,

Ступил до нас з високости, (2)

Аби нас могль усѣхъ спасти.

Пришли к нему трие ц(а)ри – (2)

Поклон дают, кладут дари (2)

Ливан, змирну, так тежъ злато – (2)

З розних краевъ дар то взято.

Пастиріе дают хвалу (2)

Прийми от нас, Х(рист)е цару! (2)

А ми ему даймо сумленя – (2)

Даст грѣховъ отпущеня.

Тому поклон и пѣніе, (2)

Хвала на вѣки вѣчніе.

Примітки М. С. Грушевського

Ся псалма є лише в нових виданнях «Богогласника» (ані в вид[анні] 1791 p., ані 1850 р. її нема) – вид[ання] 1886, № 30, холмське видання – р. 1894, № 8, тут вона, одначе, має інше закінчення і рефрен: «Веселая нам новина, породила Дѣва Сына, Марія, Марія, Марія», – псалма наша його не має. Наводжу варіанти з тексту холмського видання, менш «поправленного»:

2 спадае 3 Зступил 4 Щобъ могь нась всѣхь туть 7 также 8 Съ… принято 10 Прійми.

11 – 12 Ему мы даймо покаяніе, Дасть намъ грѣховъ отпущенье.

Далі інакше.

В старім «Богогласнику» натомість маємо польську псалму: Radość wielka nam nastała, що має деякі місця аналогічні:

Wschodni królowie przybyli, Troiste dary złożyli:

Mirre, Kadzidło і Złоto, Przyimi Boze te z ochotą

My zaś Go iak uwielbemy? Jakie dary przyniesiemy?

Milosć, nadzieię, і wiarę, Тę ma naymilszą Ofiarę

Цікаво, що про сю польську коляду тут зазначено: Nowotna, тимчасом як ми маємо руську аналогічну о сто літ старшу.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 229.