LXII. Псалма β

Михайло Грушевський

Подобенъ тойже

Непостижімій чловеческимъ умомъ

И непонятій агг(е)лъскимъ разумомъ,

Такъ барзо той свѣтъ (2) улюби мѣзерній (2)

Б(о)гь милосерній, (2)

Же намъ своего коханого с(и)на

Послал родити з Юдова колѣна,

О котром здавна (2) пророцы писали – (2)

През д(у)ха знали.

Ото Месия прийшол пожаданній, (v.)

Ото навѣдил люд свой коханій,

Ото бездѣтній (2) Б(о)гь и творецъ вѣкомъ

Стался человѣкомъ. (2)

Радуются днес агг(е)лъстіи лици,

Веселят ся д(у)хом человѣци,

Ижъ Б(о)гь на земли (2) во плоти яви ся, (2)

З дѣви роди ся. (2)

Прето и ми днес всѣ ся веселѣмо,

Нарожденному хвалу принесѣмо,

Аби насъ рачилъ (2) животом даровати, (2)

В ласцѣ своей ховати.

Примітки М. С. Грушевського

Сю віршу, не заведену до «Богогласника», подибав я (під № 4) в рукописнім співанику з Яворова (див. «Записки [НТШ», т.] XIV, miscellanea); наводжу з нього в цілості ту псалму:

Непостижимый чловеческимь оумомъ

И непонятся агг(ел)скимъ разумомъ

Такъ бардзо той свѣть оулюбивъ мѣзерный

Б(о)гъ милосерный.

Же намъ своего коханого сина

Послалъ родитися з Оудова колѣна,

О которомъ здавна Пророцы писали

Бо духомъ знали.

Ото Meccia прішолъ пожаданный,

Ото навидѣлъ людъ свой оукоханый,

Ото безлѣтенъ Б(о)гъ и творецъ вѣковъ

Сталъ ся человѣкомъ.

Радують ся днесь агг[ел]стій лицы

И веселяться духомъ человѣцы

Же Б(о)гъ на земли во плоти явися

Зъ Дѣви народилъ ся.

Презъ то и мы днесь вси ся веселѣмо,

Р(о)ж(дест)ву Х(ристо)ву вси ся поклонѣмо,

Аби насъ рачилъ животомъ даровати,

В ласцѣ своей заховати.

Примітки

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 227.