Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / 1895 р. / Організація старостинського и околичного управління в Барському старостві XVIII ст.

Організація старостинського и околичного управління в Барському старостві XVIII ст.

Михайло Грушевський

З протоколу XIV засідання історичного товариства Нестора Літописця. XIV засідання 11 вересня 1895 р.

а) Дійсний член М.С.Грушевський виклав свої висновки з дослідження про «Організацію старостинського й околичного управління у Барському старостві XVIII ст.»

Після переходу на початку XVIII ст. Барського староства у приватне володіння відбулися деякі зміни, а саме: посаду підстарости замінили посадою адміністратора чи губернатора; останній невдовзі стає генеральним комісаром, головним управителем, економом, якому підпорядковуються адміністратори менших економій; поруч з ними з’являється особливе військово-адміністративне відомство, що займається шляхетським населенням; спершу його очолював староста; тепер останнього заміняє полковник, а шляхту організовують у загін, що за своїм складом нагадує козацький полк; полковник підпорядковувався старості і призначався ним; при ньому були поручники й хорунжі.

Судові справи з військової повинності і служби перебували у віданні полковника; при ньому організовують полковничий суд, передаючи йому навіть цивільні справи; його юрисдикції підлягає все шляхетське населення й військові чини; намісники старости утворюють систему шляхетського управління на чолі з полковником. Таким чином, в середині XVIII ст. у Барському старостві запроваджують два відомства – одна система чиновників відає господарсько-адміністративною частиною [Див.: «Архив ЮЗР», ч. VIII, т. І і II, передмова] і представляє приватні інтереси старости (губернатори й адміністратори); інша відає шляхетським населенням староства й наближається до поняття державної установи; однак точного й різкого розмежування між ними на практиці не було: обидва відомства залежали від старости й підпорядковувалися генеральному комісарові.

Органами околичного (сільського) управління були намісник і «шляхетське коло». Коло було зібранням усіх повноправних господарів околиці; предметами зібрання були: розподіл повинностей, що стосуються ґрунту, а не особи; господарські справи околиці; патронат над місцевою церквою; нагляд за моральністю й поведінкою своїх членів і, врешті, суд кола. Намісник був головою і представником шляхетського кола; його призначав полковник з-посеред шляхти; його влада мала поліційний характер.


Примітки

З протоколу XIV засідання Історичного товариства Нестора Літописця від 11 вересня 1895 р. Надруковано російською мовою: ЧИОНЛ. – К., 1895. – Кн. IX. – С. 34 – 35.

Після переходу на початку XVIII ст. Барського староства у приватне володіння… – йдеться про перехід староства у володіння Любомирських.

П. Кулаковський

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 364.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1083

Модифіковано : 29.06.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.