Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717-1767 гг.)

Михайло Грушевський

Издание «Киевской старины», под редакцией Ал. Лазаревского, часть первая (1717 – 1725 гг.). К., 1893, ст. XVI + II + 329; часть вторая (1726 – 1729 гг.). К., 1895, ст. ІІ + 342

Дневник Якова Марковича, типового заступника аристократії лівобічної, поруч з дневником його «кондисцинула» Миколи Ханенка становлять першорядні джерела до внутрішньої історії Лівобічної України в XVIII в. «Дневник» Марковича видав 1859 р. в Москві в двох томах його внук [Олександр] Андрій Маркович («Дневные записки генерального подскарбия Якова Марковича»), але з значними скороченнями (більш як наполовину) і поправками не тільки правопису, але й фразеології на мову російську. Се спонукало звісного знавця Лівобічної України і невтомного робітника на її полі д. Олександра Лазаревського підняти нове видання сієї пам’ятки.

Коли ж лівобічна археографія в Росії зостається в неприкаяному становищі і не маючи свого органу, яким для Правобічної України, напр., є Київська комісія археографічна, мусить тинятися в сусідах по різних виданнях, то й «Дневник» мусив шукати собі такого пристановища і став виходити в додатку до «Київської старини». Таким чином, протягом р[оків] 1891 – 1892 видрукувана була перша, а протягом р[оків] 1893 – 1894 – друга його частина. Признаючи всю користь нового видання, трудно втримати питання – чи дійде воно до кінця? Зважаючи на подану редактором опись рукописей, прийдеться на скінчення сього видання дати ще яких 6 – 7 томів, значить 11 – 13 років. Пожадати, отже, треба, щоб якась комбінація прискорила се видання.

У новім виданні редактор положив задачею дати повний і незмінений текст «Дневника»; випущено лише менш цікаві виписки з інших книжок і писань, які часом приходять в «Дневнику», особливо філософічно-теологічного змісту. Aquila muscas non capitat, але не можемо не піднести справи коректи; вид, в якому приходять на с. 314, т. II відомі вірші Горація, надає думку, що вона мусила б бути поправнішою. Правда, що се все трудно при малім складі сил редакційних приводити до потрібної перфекції.

При тексті приходять подекуди пояснення слів і імен власних. Перший том попереджає маленька стаття редактора про Якова Марковича – в значній мірі се лиш витяг з його біографії того ж автора, виданої в звісній серії «Люди старой Малороссии» («К[иевская] старина», 1894, І).


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. XII. – Кн. 4. – С. 33 – 34 (Бібліографія).

«Щоденник» Якова Марковича (1717 – 1767) – одне з найцінніших джерел української історії XVIII ст., насичене великою кількістю побутових подробиць та обережних висловлювань.

…поруч з дневником його «кондисцинула « Миколи Ханенка… – йдеться про низку публікацій «Щоденника Миколи Ханенка»: Дневник генерального хорунжего Николая Ханенка. 1727 – 1753 гг. / Изд. Ал. Лазаревского. – К., 1884; Дневник Николая Ханенко (1719 – 1723,1754 гг.) / Изд. А. Титова // Киевская старина. – 1896. – Т. LIV. – № 8-9. – С. 151-196; Диариуш, или журнал, то есть повседневная записка случающихся при дворе ясневельможного его милости пана Иоанна Скоропадского событий… начавшийся 1722 году и оконченный в том же году по преставлении и погребении упомянутого гетмана Иоанна Скоропадского, в месяце июле, войсковой канцелярии старшим канцеляристом Николаем Ханенком / Изд. О.Бодянского // Чтения в Обществе истории и древностей российских. – 1858. – Кн. 1. Також додано продовження діаріуша іншими авторами: Лазаревский A.M. Отрывки из дневника гетманской канцелярии за 1722 – 23 годы // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. – К., 1898. – Кн. 12. – Отд. 3. – С. 90 – 145. Див. також: Ханенко Микола. Діаріуш або журнал / Переклад, публікація, примітки В.Шевчука // Київська старовина. – 1993. – № 3. – С. 21 – 47; Шевчук В. Малі українські літописи, хроніки та діаріуші // Київська старовина. – 1993. – № 3. – С. 17 – 20.

Ханенко Микола Данилович (1693 – 1760) – у 20-х pp. XVIII ст. канцелярист, довірена особа гетьманів І.Скоропадського та П.Полуботка, генеральний хорунжий.

«Дневник» Марковича видав 1859 р.– йдеться про видання: Дневные записки подскарбия генерального Якова Марковича. – М., 1859. – Ч. 1 – 934 с.; Ч. 2 – 416 с.

лівобічна археографіявидання письмових джерел з історії лівобережної України.

Признаючи всю користь нового видання… прийдеться на скінчення сього видання дати ще яких 6 – 7 томів, значить, 11 – 13 років – видання було доведене до кінця за сприяння М.Грушевського – через 19 років (уже після смерті О.Лазаревського), за редакцією В.Модзалевського: Дневник генерального підскарбія Якова Марковича. – Львів, 1913. – Т. 4.

…в якому приходять на ст. 314 т. II відомі вірші Горація… – це цікаве спостереження М.Грушевського. На с. 314 приведений «привіт» латиною 1729 р. Якова Марковича охтирському полковнику Олексію Лесевицькому: «Justum et tanacem propositi virum…» («Хто твердо й чесно йде до мети»). Упорядник О.Лазаревський не зміг напевно визначити цей твір, тому прочитав текст із пропусками й помилками. М.Грушевський вияснив, що це відома ода Горація «До Августа» (Кн. 3, 3). Я.Маркович наводить у «привіті» лише перші вісім рядків. (Переклад оди українською А.Содомори див.: Квінт Горацій Фланк. Твори. – К, 1982. – С. 63).

При тексті приходять подекуди пояснення слів і імен власних. Перший том попереджає маленька стаття редактора про Якова Марковича… – йдеться про передмову О.Лазаревського: Лазаревский А. Предисловие // Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717 – 1767). – К., 1893. – ч. 1. – C.I – XVI.

…в звісній серії «Люди старой Малороссии» («К[иевская]старина», 1894, І) – насправді публікація про Марковичів вийшла на десять років раніше, ніж зазначає М. Грушевський: Лазаревский А. Люди старой Малороссии. Марковичи // Киевская старина. – 1884. – Т. VIII. – № 1. – С. 51 – 82.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 233 – 234.