«Світ блідий засвітив…»

Михайло Грушевський

Світ блідий засвітив вже по усіх усюдах,

Ось він у вікно узеньке засвітив,

Пройшов у кімнатку, щоб заспаному люду

Дать звістку, що вже день…

Але ж у кімнаті нема кого будить –

Хазяїн цілу ніч собі не спочивав,

Він і тепер похмурий седить,

Набряклі очі вилупив в якій старий шпаргал.

Старенький каганець край єго миготить,

Танцює тінь, сягає аж до стелі,

Зігнутая спина, сухий старечий вид, –

На мурі тінь усе змалювала.

Старий седить, не ворухнеться навіть,

Бухикає, кашляє, тай ізігнеться знов.

Усе очі…

Примітки

Перша публікація – за чорновим автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 71.

Датуємо приблизно 1883–1884 рр.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 359 – 360.