«Ну бо, дядько…»

Михайло Грушевський

Ну бо, дядько, лишень не куняйте,

Бачте, шлях який рівний та гладкий.

Пугу в руки та коней торкайте,

Ми не квашу веземо в [нерозб.]

Торкайте, ото, я б і сам поганяв,

Та панни мої тільки чкають,

Щоб присікаться як-небудь та

Зідрать з мене [нерозб.]

Бач – коней [нерозб.] все мене лають

Заморив, а стонадцять чортів.

Як єго тут коней не замориш,

Бач, та грудок [нерозб.]

А вівса попроси – не зговориш.

Примітки

Перша публікація – за автографом: ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 260. – Арк. 86.

Датуємо приблизно 1883 р.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2011 р., т. 12, с. 358.