[Передмова до т. XXIII-XXIV
«Руської історичної бібліотеки»]

Михайло Грушевський

По серії розвідок, присвячених селянству (т. XXI–XXII), подаємо серію розвідок про міста, їх устрій і життя в українсько-руських землях XIV-XVIII в.

Та сій стороні життя наших земель далеко менше пощастило. Коли про селянство останніми часами розвинулася багата й цінна наукова література, література міст і міщанства зростає дуже поволі, визначних праць майже не появляється, й підставовою, майже одинокою в своїм роді все ще зістається праця проф. Владимирського-Буданова: «Немецкое право в Польше и Литве», друковане в часоп[исі] «Журнал Министерства народного просвещения», p. 1868, кн. 8, 9, 11 і 12, і осібно – СПб, 1868.

Щоправда – ся праця (перша більша праця талановитого історика – його магістерська дисертація), не вважаючи на свої тридцять п’ять літ, що минули від її опублікування, ще далеко-далеко не пережилася. Старанне перероблення великого історичного матеріалу – не тільки джерел законодатних, а й практики міської управи й організації німецького права, широке історичне тло, на якім автор опер сі студії – з порівняного слов’янського права, смілива й талановита концепція, – роблять сильне враження й тепер.

Ні одна пізніша праця на сім полі не дорівняла її в тім, і не вважаючи на те, що матеріал підріс за той час (хоч взагалі і в збиранні матеріалу на міста звертано дуже мало уваги), що в поглядах автора слідна певна односторонність – праця його має повне значення й досі, а що вона стала рідкою й малоприступною, – ви друкована в мало розповсюдненій часописі і видана осібно в дуже малім числі примірників, так що багато спеціалістів істориків не мають її під рукою, тож се українське видання, повне і незмінене, думаємо, буде з признанням стрічене не в наших тільки наукових кругах. Сей випуск містить першу (більшу щодо великості) загальну частину праці. Друга – присвячена осібним начерком устрою життя кількох українських міст, вибраних як типи різних категорій міського устрою (Камінець, Ковель, Кременець, Дубно), вийде в дальшім томі, разом з кількома іншими важнішими статтями з історії міст.

В поданій тут загальній часті згадана односторонність автора, яка виходить з надмірної теоретизації, показує себе особливо ясно, й я її мушу зазначити. Для В[ладимирського]-Буданова німецьке право було причиною всіх бід в суспільно-політичнім житті Польщі й Литви: упадку правительственої власті, закріпощення селян, надмірного розвою шляхетських привілеїв і т.ін.; інших чинників суспільно-політичної еволюції поза тим він не бачить і не признає. Спеціально, німецьке право було причиною розкладу й укладку міщанства. В сім є певна односторонність. Належало звернути увагу на інші обставини, що впливали на упадок міст і міщанського життя й на виродження самого німецького права. Напр., односторонньо-шляхетський устрій Польщі, що зовсім не був виключним наслідком впливів німецького права, відбився тут дуже значно; торговельне й економічне законодавство, містам досить неприхильне, – також. Зрештою, доповняти тут образ розвою міст і міського стану не місце – я буду мати нагоду зробити се незадовго (в V т. «Історії України-Руси»), тут же вкажу ще тільки іншу важнішу літературу сих питань.

З літератури історії німецького права й міського життя в Польщі взагалі назву: Surowiecki, О upadku przemysm і miast w Polsce, 1810; Maciejowski, О prawach miast polskich najdawniejszych, 1844 (Bibl[ioteka] Warsz[awska]), і його ж посмертна «Historya miast і mieszczan w krajach daw[nego] państwa polskiego», Познань, 1891 (слабина); Roeppel, Über die Verbreitung des Magdeburger Stadtrechtes im Gebiete des alten polnischen Reiches ostwärts der Weichsel, Breslau, 1857 (Abhandl[unden] d[er] hist[orisch]-phil[osophischen] Ges[ellschaft] in Breslau); Girder, Wspomnienia о prawie magdeburskiem w Polsce, Краків, 1872; Bobrzyński, Historya prawa niemieckiego w zarysie wraz z historyą prawa tego w Polsce, 1, 1876; Piekosiński, О sądach wyższych prawa niemieckiego w Polsce wieków średnich, 1885 (Rozprawy wydz[iału] hist[oryczno]-hl[ologicznego], XVIII); Dargun, О źródłach prawa miast polskich w w. XVI, 1888 (Ibid., т. XXII); Рарéе, Przełom w stosunkach miejskich za Kazimierza Jagiellończyka, 1883 (Przew[odnik] nauk[owy] і liter[acki]).

Для українських міст поруч праці В[ладимирського]-Буданова маємо статтю проф. Антоновича «Исследование о городах в Юго-Западной России», 1869 (передмова до ч. V, т. І «Архива Юго-Западной России»), – вона буде подана в дальшім томі. Дуже мало інтересного дала стаття Павінського «О немецком праве в Польше и Литве», 1871 (в «Отчетах о присуждении премии Уварова»), – рецензія на книгу В[ладимирського]-Буданова. Важнішою була праця проф. Кистяковського «Права, по которым судится малороссийский народ», 1879: автор між складниками сього права XVIII в. присвятив один розділ зверхній історії німецького міського права – його кодифікації в Німеччині й Польщі (с. 55 й далі), та застановляється над питанням, чи німецьке право в практиці українських міст існувало тільки номінально, як думав проф. Антонович, чи реально, прихиляючися до сього другого виводу (с. 79 і далі).

Новішими часами поставлені Кистяковським питання поставив наново Ф.Тарановський в книзі «Обзор памятников магдебурского права западно-русских городов литовской эпохи», Варшава, 1897: він детальніше входить в кодифікацію й практику німецького права, рішаючи питання в дусі Кистяковського; але для рішення його треба б докладніших студій міських актів, ніж яке бачимо у дотеперішніх дослідників. Аналогічна, але далеко слабша (властиво, без всякого наукового значення, хіба для ознайомлення німецьких читачів з результатами російських праць, і то не конче докладна, книжка проф. Гальбана-Бліменштока «Zur Geschichte des deutschen Rechtes in Podolien, Wolhynien und der Ukraina», Берлін, 1896 (див. рецензію в: Записках Н[аукового] т[овариства] ім. Ш[евченка], XXVII), а також його замітка «Zür Geschichte des deutschen Rechtes in den Gebieten von Tschernigow und Poltawa, archivialischer Reisebericht», 1898 (Zeitschrift für Savigny-Stiftung fur Rechts-Geschichte, т. XIX–XXII). Далеко соліднішу роботу про німецьке право в задніпрянській Україні дав Багалій: Магдебурское право в Левобережной Малороссии, 1892 (Журнал Мин[истерства] нар[одного] просв[ещения], 1892, III), яку надіємося також подати в дальшім томі.

Кілька сторін присвятив міщанству в своїй книзі про Галичину д. Линниченко (Суспільні] верстви, гл. IIІ, в т. VII сеї бібліотеки), а недавно – ще Д[овнар]-Запольський німецькому праву в В[еликім] кн[язівстві] Литовськім в книзі «Государственное хозяйство В[еликого] кн[яжества] Литовского» (с. 274 і далі); він бере тут почасти його в оборону, підносячи гадку, що відокремлення міста було тільки проявом загальної суспільної еволюції В[еликого] князівства: се гадка висловлена була ще повніше й сильніше в праці Антоновича.

Поза тим маємо літературу поодиноких городів, також небагату, коли мова йде про устрій і внутрішні відносини міста. Такий монографічний характер має, як знаємо вже, друга частина праці В[ладимирського]-Буданова (Камінець, Кременець, Дубно, Ковель). Для Камінця ще: стаття Н.: О urzędnikach, urzędach і ludności m. Kamieńca (Przegląd Polski, 1872– 1873); Сецинский, Город Каменец Подольский, 1895 і по часті: A. Rolle, Zameczki podolskie, т. І. Для Києва старших часів можемо вказати хіба розвідку Антоновича: «Киевские войты Ходыки, эпизоды из истории городского самоуправления в Киеве в XVI–XVII столетиях» (в «Монографіях», т. І), хоч для устрою й відносин міста дає й вона небагато. Для новіших часів: Андриевский, Войтовство И.Сычевского в Киеве (1754 – 1766)», 1891 (К[иевская] ст[арина]); його ж, Из жизни Киева в XVIII в., К„ 1894; Каманин, Последние годы самоуправления Киева по магдебургскому праву, 1888 (К[иевская] старина, кн. V, VIII, IX – мова йде про першу половину XIX в.). Для Львова – Zubrzycki, Kronika m[iasta] Lwowa, 1844 і Łoziński, Patrycyat і mieszczaństwo lwowskie w XVI і XVII w., 2 вид. 1892, також його «Kupiectwo lwowskie w XVI w.» (Biblioteka warszaw[ska], 1891, III).

Праця В[ладимирського]-Буданова друкується в перекладі Ф.Марисюка, під наглядом С.Томашівського. Покажчик буде поданий при кінці XXIV т.

Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. [Передмова до т. XXIII–XXIV «Руської історичної бібліотеки»] // Руська історична бібліотека. – Львів, 1903. – Т. XXIII–XXIV: Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в XV– XVIII ст. – С. V-IX. Автограф зберігається у: ЦДІАУЛ. – Ф. 401, оп. 1, спр. 41, арк. 258 – 260.

Видання вміщує переклад з російської мови монографії В. Владимирського-Буданова «Німецьке право в Польщі та Литві» (с. 1 – 308), переклад передмови В.Антоновича до 1-го тому 5-ї частини «Архива Юго-Западной России», що в українському перекладі отримала назву «Українські міста» (с. 311 – 383), та переклад статті Д.Багалія «Магдебурзьке право на Лівобережній Україні» (с. 387– 442).

Із часу приїзду до Галичини в 1894 p. M.Грушевський намагався розвинути міську проблематику в українській історіографії. Цього ж року він одночасно з іншими археографічними проектами запропонував видати акти до історії Львова XV–XVI ст. (Едиційна археографія в Україні у XIX–XX ст.: Плани, проекти, програми видань. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 53), однак тільки на початку XX ст. на своїх семінарах він виховав історика, який зумів підняти цю тему. Ним став Іван Крип’якевич, що в 1907 р. видав розвідку про львівських українців ранньомодерного періоду, яка ґрунтується саме на новому актовому матеріалі; див.: Крип’якевич І. Львівська Русь в першій половині XVI ст. // ЗНТШ. – Львів, 1907. – Т. 77. – С. 77 – 106; Т. 78. – С. 26 – 50; Т. 79. – С. 5 – 51. Окремо: Львів, 1907; 2-ге вид.: Львів. – 1994.

Спеціальної розвідки про урбаністичну проблематику України середньовічного та ранньомодерного періоду М.Грушевський не залишив. Однак досить повно його погляди про українські міста викладені в «Історії України-Руси». Сучасний дослідник А.Заяць виклав та проаналізував концепції М.Грушевського, див.: Заяць А. Погляд Михайла Грушевського на розвиток міст України XVI–XVII століть // Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. – Львів, 1994. – С. 155 – 161.

До сьогодні проблематика середньовічного та ранньомодерного міста в українській історіографії порівняно слабо розроблена. Поряд з іншим це можна пояснити тим, що від початку XX ст. історики надто мало впровадили в науковий обіг джерел, які дають змогу по-новому поглянути на урбаністичну історію України. У 10-томній бібліографічній праці Миколи Жарких «Бібліографія старої України: 1240 – 1800 pp.» (K., 1998 – 2001) навіть немає окремого розділу чи параграфа, де були би зібрані описи видання джерел з історії українських міст.

Можна назвати тільки одне видання джерел, що стосуються не цілої території України, а тільки одного регіону – Лівобережної України; див.: Корпус магдебурзьких грамот українським містам: два проекти видань 20-х – 40-х років XX століття / Упоряд. В.Андрейцев, В.Ульяновський, В.Короткий. – К., 2000. З великих міст України тільки до історії Львова в післявоєнний період опубліковано порівняно велику кількість документів у кількох збірниках: Соціальна боротьба в місті Львові в XVI–XVIII ст.: Зб. док. – Львів, 1961; Історія Львова у документах і матеріалах. – К., 1986; Привілеї міста Львова XIV–XVII ст. –Львів, 1998; Привілеї національних громад міста Львова XIV–XVII ст. – Львів, 2000.

Наявні синтези з історії міст та міського управління в Україні є нечисленними й часто застарілими з методологічної точки зору. Окрім цього, жоден з них не дає цілісного уявлення про всі сторони урбанізаційного розвитку України, не стосується всіх регіонів країни; див. напр.: Грушевский А. С. Города Великого княжества Литовского в XIV–XVI вв.: старина и борьба за старину. – К., 1918; Клименко Ф.В. Місто і територія на Вкраїні за Гетьманщини: 1654 – 1767 pp. // Записки Історико-філологічного відділу ВУАН. – К., 1926. – Т. 7 – 8. – С. 309 – 357; Компан О.С. Міста України у другій половині XVII ст. – К., 1963; Швидько А.К. Социально-экономическое развитие городов Украины в XVI–XVIII вв. – Днепропетровск, 1979; Сас П.М. Феодальные города Украины в конце XV в. – 60-х гг. XVI в. – К., 1989.

З’являються статті та монографії про окремі міста та містечка України, але більшість із них має краєзнавчий та популярний характер. Особлива увага дослідників звернута на дослідження міст у західному регіоні України, стосовно якого збережено та опубліковано значно більше джерел; див.: Hornova Е. Stosunki ekonomiczno-społeczne w miastach ziemi Halickiej w latach 1590 – 1648. – Opole, 1963; Кісь Я.П. Виникнення і розташування міст на території Руського і Белзького воєводств від XIV до середини XVII ст. // Архіви України. – К., 1968. – № 1. – С. 35 – 41; Нот М. Walka klasowa і konflikty społeczne w miastach Rusi Czerwonej w latach 1600 – 1647 na tie stosunkόw gospodarczych. – Wrocław, 1972; Motylewicz J. Miasta ziemi przemyskiej і sanockiej w drugiej połowie XVII і XVIII wieku. – Przemyśl, 1993; ЗаяцьА.Є. Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII ст. – Львів, 2003.

Особливий внесок у розвиток міської проблематики в Україні зробила дніпропетровська джерелознавча школа, яку очолював М.Ковальський. Він та його учні (С.Абросимова, Г.Швидько та ін.) розробляли окремі питання джерелознавства українських міст XVI–XVIII ст., див.: Ковальский Н.П. Источниковедение социально-экономической истории Украины XVI – первой половины XVII вв.: акты о городах. – Днепропетровск, 1983; Абросимова С.В. Книги переписей Литовской метрики середины XVI в. как источник по истории городов Украины // Историографические и источниковедческие проблемы отечественной истории. – Днепропетровск, 1985. – С. 123 – 128; Абросимова С.В. Документы Литовской метрики как источник по истории городов Украины первой половины XVI в.: Автореф…. канд. ист. наук. – Днепропетровск, 1988; ШвидькоА.К. Источники по истории городских поселений левобережной Украины в отечественных архивохранилищах: вторая половина XVII – середина XVIII вв. – Днепропетровск, 1986; Швидько А.К. Источники по социально-экономической истории городов левобережной Украины второй половины XVII – середины XVIII вв.: Автореф… д-ра ист. наук. – К., 1987 та ін.

Щодо спеціальної проблематики, яку почали порушувати ще в XIX ст. В. Владимирський-Буданов, В.Антонович та інші дослідники, досі ведеться дискусія про вплив та значення для української історії магдебурзького права; див.: Отамановский В.Д. Развитие городского строя на Украине в XIV–XVIII вв. и магдебургское право // Вопросы истории. – М., 1958. – № 3. – С. 122– 135; Кулаковський В.М. Історіографія міст лівобережної України XVIII ст. // Історіографічні дослідження на Україні. – К., 1972. – Т. 5. – С. 114 – 126; Тхор В.І. Про стан вивчення історії міст України XVII–XVIII ст. // Український історичний журнал. – К., 1974. – № 8. – С. 138 – 145; Швидько А.К. Советская историография о сущности и роли немецкого права в городах Украины XV–XVIII вв. // Вопросы германской истории и историографии. – Днепропетровск, 1975. – Т. 3. – С. 126 – 136; ШвидькоА.К. Советская историография социально-экономического развития городов Украины в XV–XVIII вв.: Автореф…. канд. ист. наук. – К., 1979; Гошко Т. Нариси з історії магдебурзького права в Україні XIV – поч. XVII ст. – Львів, 2002.

Нещодавня дискусія про час запровадження магдебурзького права в Києві, коли дослідники запропонували кілька взаємозаперечуючих дат, засвідчила слабкість розробки міських питань в українській історіографії загалом; див.: Делімарський Р.С. Магдебурзьке право у Києві. – К., 1996; Круглова Т.А. Магдебургское право в Киеве: поиск точки отсчёта. – К., 1999; Самоврядування в Києві: історія та сучасність: Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 500-річчю надання Києву магдебурзького права (Київ, 26 – 27 листопада 1999 p.). – К., 2000.

…доповняти тут образ розвою міст і міського стану не місце – я буду мати нагоду зробити се незадовго (в V т. «Історії України-Руси «) – див.: Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1994. – Т. 5. – С. 222– 260, 342 – 355.

Далеко соліднішу роботу про німецьке право в задніпрянській Україні дав Багалій: Магдебурское право в Левобережной Малороссии… яку надіємося також подати в дальшім томі – див.: Багалей Д.И. Магдебургское право в городах левобережной Малороссии // Журнал Министерства народного просвещения. – СПб, 1892. – № 3. – С. 1 – 55. Переклад українською мовою: Руська історична бібліотека. – Львів, 1904. – Т. 24. – С. 387 – 442.

Мирон Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 306 – 308.