Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Як порозумівся ц[ентральний] рос[ійський] уряд з У[країнською] Ц[ентральною] Радою

Михайло Грушевський

Під впливом Універсалу ц[ентральний] рос[ійський] уряд рішив зійти з свого відпорного становища. Міністри-соціалісти заявили, що він повинен поправити свою помилку. Два дні після оголошення згаданої формули юридичної наради, 16 червня, вийшла відозва його «До братів-українців», де ц[ентральний] р[осійський] уряд заявляв своїм обов’язком

«прийти до порозуміння з громадськими демократичними організаціями України про ті переходові заходи, які можуть і мусять бути прийняті в будущині для забезпечення прав українського народу в місцевій адміністрації, самоврядуванні, школі й суді, і підготовлять перехід до того свобідного устрою, що Вкраїна мусить одержати з рук Учредительного зібрання».

Доволі неясно се було. Несмачні були заклики тої ж відозви, аби українці не йшли «погибельною дорогою роздроблення сил визволеної Росії, не відривалися від спільної батьківщини, не вносили братовбивчої усобиці в народні ряди», і т. д. – так, начеб ц[ентральний] р[осійський] уряд дивився на українську справу очима ворожих українцям газет. А найбільше непорозуміння викликало, що ц[ентральний] р[осійський] уряд збирався про все се порозуміватися з якимись неназваними «демократичними організаціями».

Неясно було, чи ц[ентральний] р[осійський] уряд має на гадці У[країнську] Ц[ентральну] Раду, тільки з амбіції не хоче сказати, що рішається направити свою помилку і ввійти в порозуміння з нею, чи справді хоче поминути центральний орган українського народу і шукати опори в якихось інших організаціях. Тому відозва не викликала ніякого спочуття в українських кругах.

Так само неясно звучала звістка тиждень пізніше (24 червня) про комісію, вибрану ц[ентральним] р[осійським] урядом з громадських діячів різних партій, з товаришем міністра, кн[язем] Урусовим на чолі, що має виїхати до Києва, аби «нарадою з політичними діячами» вияснити становище У[країнської] Ц[ентральної] Ради і «мотиви опублікування Універсалу». Неясні завдання сеї комісії нікого не вдоволили, ніхто не хотів брати в ній участі і її слідом же відмінено.

Міністри-соціалісти прийшли до переконання, що від розмов треба перейти до діла – задоволити українців і залагодити кризу. В російських кругах величезне вражіння зробило сформування на місце комісій при У[країнській] Ц[ентральній] Раді одного виконавчого органу – Генерального секретаріату, або, як його стали називати в сих кругах, українського міністерства.

Петербуржан велико вразила также грандіозна українська маніфестація солдатів і робітників, що відбулася в Петербурзі в неділю 25 червня і заявила свою солідарність і послух У[країнській] Ц[ентральній] Раді. Другого ж дня міністри Терещенко і Церетелі з широкою повновластю для полагодження української справи виїхали в ставку, щоб там порозумітися з головноком[андувачем] Брусиловим і міністром Керенським і з ним разом виїхати до Києва для порозуміння з У[країнською] Ц[ентральною] Радою. 29 і 30 червня вони відбули наради з У[країнською] Ц[ентральною] Радою – її президіумом і Ген[еральним] секретаріатом. Порозуміння було улегшене тим, що саме перед тим, дня 25 і 26 червня, в Києві принципіально намітилося вже порозуміння з неукраїнськими демократичними організаціями щодо їх приступлення до У[країнської] Ц[ентральної] Ради.

Себто вже намітився той грунт, на який хотіли поставити діло міністри-соціалісти: передати Ген[еральному] секретаріатові вищу крайову власть під умовою, щоб У[країнська] Ц[ентральна] Рада порозумілася з місцевою неукраїнською демократією і прийняла до себе її представників. Вироблений спільно з міністрами текст нового Універсалу був ухвалений У[країнською] Ц[ентральною] Радою 30 червня і після того, як рада міністрів потвердила згоду, дня 2 червня, не спинившися перед протестом і виходом з міністерства міністрів-кадетів, текст Універсалу був потверджений і оголошений У[країнською] Ц[ентральною] Радою разом з декларацією р[осійському] ц[ентральному] уряду.


Примітки

…16 червня, вийшла відозва його… – йдеться про відозву Тимчасового уряду до українського народу, витяг з якої в перекладі українською подає М.Грушевський (Там само. – С. 442 – 444).

…українська маніфестація солдатів і робітників, що відбулася в Петербурзі в неділю 25 червня… – йдеться про демонстрацію (до 30 тис. учасників), влаштовану українцями – солдатами гарнізону і робітниками Путіловського заводу на підтримку Універсалу УЦР. Демонстранти несли понад 100 знамен і транспарантів з написами: «Хай живе вільна, автономна Україна», «Хай живе Українська Центральна Рада», «Українське військо для оборони рідного краю», співали українських пісень. У Петрограді пройшли чутки, що судна Балтійського флоту, укомплектовані українцями, загрожують активними діями, якщо Універсал не буде визнаний Тимчасовим урядом (Киевская мысль. – 1917. – 27 июня; Русская воля. – 1917. – 27 июня).

…25 і 26 червня, в Києві принципіально намітилося вже порозуміння з неукраїнськими демократичними організаціями – 24 червня відбулось спільне засідання виконкомів міських рад об’єднаних громадських організацій, робітничих і військових депутатів та Генерального секретаріату, яке вирішило обрати комісію для вивчення питання про склад і функції крайового органу влади. 25 червня П’яті загальні збори УЦР утворили Комісію з вироблення автономного статуту України, до якої ввійшли 29 представників національних меншостей та 71 українець (див.: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. – К., 1996. – Т. 1. – С. 125).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 4, ч. 1, с. 198 – 199.