Промова перед оголошенням III універсалу Української Центральної Ради
Михайло Грушевський
Високі збори! Грізний момент кривавої боротьби в Росії і на Україні, коли нема центральної власті, коли повстала і все шириться громадянська війна, що переходить вже і на Україну, вимагає від українських партій рішучих кроків, щоб зміцнити власть, зробити Україну базою революції і відси боронити здобутки революції в цілій Росії. В такий час і для здійснення таких завдань потрібні героїчні засоби. Після довгих міркувань і сумнівів Генеральний секретаріат прийшов до тої думки, що для того, щоби крайова влада стала справжньою фактичною властю, під нею повинна бути міцна підвалина і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки, яка буде повноправним тілом в міцній спілці народів Росії…
Це, що ми досі вважали прерогативою Української Установчої ради, є тепер конечною потребою, котру ми мусимо задовольнити зараз. Кілька день тому назад ви чули тут постанову Третього Всеукраїнського військового з’їзду, який був представництвом 3 мільйонів озброєного люду – ця постанова домагалась проголошення Української Республіки. Від тої пори українські фракції цілий тиждень радились про це і тільки вчора прийшли до згоди, що далі цього акту відкладати не можна. Але вчора Універсалу не можна було ще оголосити, бо його вироблення було скінчено пізно; до того представники меншостей просили відкласти проголошення, щоб вони також могли обміркувати зміст Універсалу. Отже, дозвольте оголосити цей акт тепер…
Примітки
Текст промови поданий в огляді «Оголошення Української Республіки», видрукуваному в газеті: Нова рада. – 1917. – 9 (22) листопада. – № 181. – С. 1 – 2. Подібний матеріал під заголовком «Проголошення Української Республіки. В Малій раді» поданий того ж дня у газеті «Народна воля» (1917. – 9 (22) листопада – № 154. – С. 2). Промова передрукована також у газеті: Українське слово (Львів). – 1918. – Ч. 291. З сучасних передруків: Українська Центральна Рада. Документи і матеріали: У двох томах. – К., 1996. – Т. 1. – С. 396-397, – Український історик. – 2002. – Ч. 1-4. – С. 94-95.
Подається за газетою: Нова рада. – 1917. – 9 (22) листопада. – № 181. – С. 1-2.
7 листопада о 21 год 30 хв. розпочалося засідання Малої ради для прийняття III Універсалу УЦР, яке відкрив М.Грушевський. Після промови він зачитав Універсал, що проголошував Українську Народну Республіку, який усі вислухали стоячи. При поіменному голосуванні з 47 присутніх 42 члени Малої ради висловилися за Універсал, 5 – утримались, проти ніхто не голосував. Утримались: И.Скловський і С.Сараджев (рос. соціалісти-революціонери), К.Кононенко та М.Балабанов (меншовики), В.Рудницький (Польський централ на Україні).
III Універсал проголосив створення Української Народної Республіки як складової Федеративної Російської Республіки. Він також визначив головні соціально-економічні підвалини майбутньої української держави, що мали соціалістичну спрямованість: скасування приватної власності на землю, 8-годинний робочий день, державний контроль за виробництвом (Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – Т. 1. – С. 398 – 401). Див. також: Верстюк В. Українська Центральна Рада та її Універсали: Третій і Четвертий // Український історик. – 1998. – Ч. 1 – 4. – С. 72 – 81; Хміль І.В. Вплив III Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // УІЖ. – 2004. – № 2. – С. 315.
…коли нема центральної власті, коли повстала і все шириться громадянська війна… – йдеться про жовтневий переворот 25 – 26 жовтня 1917 р., коли більшовики в Петрограді силою скинули Тимчасовий уряд. Скликаний ними з порушенням регламенту II Всеросійський з’їзд рад, який не мав на те повноважень, проголосив владу рад на території Росії. Після цього почалося захоплення влади більшовицькими військово-революційними комітетами по всій країні. Спроба захоплення влади однією партією викликала спротив інших політичних сил. Його першим проявом стала невдала спроба О.Керенського та командира 3-го кінного корпусу ген. П.Краснова 26 – 30 жовтня силами козачих військ відновити владу Тимчасового уряду в Петрограді. Далі було збройне захоплення влади більшовиками в Москві 28 жовтня – 2 листопада, збройне протистояння 27 – 30 жовтня в Києві та ін. Дії більшовиків спричинили початок жорстокої і кровопролитної громадянської війни на території Росії. Див. також: Булдаков В.П. Красная смута. Природа и последствия революционного насилия. – М., 1997.
…ця постанова домагалась проголошення Української Республіки – йдеться про постанову III Всеукраїнського військового з’їзду «Про проголошення Української демократичної Республіки». 28 жовтня після перерви, пов’язаної з жовтневим переворотом у Петрограді, з’їзд поновив роботу і розглянув питання про поточний момент. У резолюції «Про повстання в Петрограді» він засудив дії більшовиків і визнав, що влада в країні має перейти до всієї революційної демократії. Відображаючи настрої делегатів, їх невдоволення нерішучими кроками Центральної Ради до проголошення Української Республіки, була ухвалена вищезгадана постанова, яка вимагала від УЦР негайного проголошення України в її етнографічних межах демократичною республікою.
Від тої пори українські фракції цілий тиждень радились… – йдеться про підготовчу роботу щодо оголошення України демократичною республікою, що провадилася в цей час. Вона завершилась 7 листопада 1917 р. ухвалою Малою радою тексту III Універсалу.
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2007 р., т. 4, ч. 1, с. 74.