Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Просвітні товариства і гуртки

Михайло Грушевський

Роботи кінчаються, починається осінній та зимовий одпочинок. Треба одпочинку того натрудженому робітникові сільському, дуже треба. Та зимовий час довгий. Добре б було, щоб за сей час не тільки тіло спочило, але й голова, душа набралася чогось доброго. Весняна та літня робота здебільшого не давала про се подумати. Тепер є час про все подумати, чомусь навчитись.

Діти йдуть до школи. А дорослим, чоловікам та жінкам? Добре, як хто добре грамотний, та якась копійчина в кишені знайдеться. Можна газетку виписати, книжечок справити; тепер і газетки є добрі та недорогі, наші, українські, і книжечки. Написати хоч до нашої редакції, хоч до книгарні, про що книжечок треба – виберуть і пришлють. Як знайдеться в селі три-чотири таких охочих до книжки, до читання, то невеликим коштом багато можна користі мати: один такі книжки справить, другий інші, прочитають – поміняються, один другому позичить, от і мають що почитати, набратися і знання, і розумної гадки – якщо тільки добрі книжки купуватимуть [Див. у № 4, Які читати книжки.].

Ну а котрі неписьменні – а неписьменних або таких, що букви ніби й знає, а читає так трудно, що не втне сам, – їх же у нас на Україні в скільки разів більше, як добре письменних. Або котрі й письменні, та на книжку копієчки не мають. От би здалося піти кудись до читальні, послухати, як читають!..

Добре, як де трапиться учитель охочий, що «чтение» у школі зробить, ще, може, й картини покаже з ліхтарні (фонаря). Та тепер на се строго й учителям, та не скрізь і сам учитель охочий. Не інакше як треба самим нашим людям про себе дбати: завести читальню, в складчину купити книжечок, газету виписати; з миру по копійці – можна читальню зробити хорошу. Грамотний зайде – сам почитає, для неграмотних почитати вечором газету або книжку. А то добре также заспівати пісень – хор завести, навчитися добрих пісень. У нас же, українців, тільки ще й скарбу зосталося, що мова наша та пісня наша прекрасна, якої ніхто більше на світі не має. Як Тарас Шевченко сказав:

не вмре, не загине –

От де, люди, наша слава – слава України!

Без золота, без каменю, без хитрої мови,

А голосна та правдива – як Господа слово.

В кождому гурті знайдеться не один чоловік, що потрапить підучити співати, а голосів – скільки хочеш. Українці співаки прирожденні. І як же то любо поспівати в гурті та й послухати нашої пісні рідної, української, що її діди-прадіди, прабабки, праматері наші складали, в них тугу й горе, щастя і надію свою виливали.

Або представлення якесь зробити – є теж багато таких представлень українських гарних, цікавих, веселих і сумних, що й посміятися, забавитися і гарних думок набратися, добру всякому повчитися. Дуже се забава мила, хороша – зайнятися таким представленням.

Там, де можна одкривати одділи (філії) губернської «Просвіти», там найкраще для сього всього одкрити у себе такий одділ «Просвіти». Так робиться в Катеринославщині, в Подільській губернії, на Кубані. Коли є в вашому селі душ скілька таких, що сим цікавляться і раді б зайнятися, напишіть до вашої губернської «Просвіти», а вона вам і устав пришле, і научить, як зробити і куди подати прошеніє [Адрес.].

В Київщині та Чернігівщині, хоч є там в губернських містах «Просвіти», якось не вдається діло з одділами їх, не дають дозволу. Отже, тут і по інших губерніях, де нема «Просвіти», як от у Харківщині, Полтавщині, там треба закладати самим собі просвітнє товариство, чи то в виді общеської бібліотеки, чи в виді любительського театрального гуртка, для представлень, чи в виді просвітнього товариства.

Робити се треба на підставі закону 4 марта 1906 р. про товариства і союзи. В нашій газеті подамо незадовго взірець, як укладати устав такого товариства чи гуртка та куди і як подавати його на затвердження. Вас же всіх просимо в ваших селах підшукувати собі людей, охочих до сього діла, з якими б ви могли приступити до заснування в своїм селі потрібного товариства чи гуртка.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 15 жовтня. – № 7. – С. 1 – 2. Підпис: М.Гр. Стаття написана 6 жовтня 1909 р., про що свідчить запис у щоденнику М.Грушевського: «[…] написав дві статі для № 7 «Села»« (Грушевський М. Щоденник 1904 – 1910 pp. // ЦДІАУК, ф. 1235, оп. 1, спр. 25, арк. 302). У цьому ж числі була опублікована друга згадана стаття «Наші люди з карпатських сторін».

Подається за першодруком.

Наша дума, наша пісня… як Господа слово – тут М.Грушевський подає витяг з поезії Т.Шевченка «До Основ’яненка» (див.: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12 т. – К., 2001. – Т. 1: Поезія 1837-1847. – С. 120).

Див. у № 4, Які читати книжки – йдеться про публікацію: Сірий Ю. Як читати книжки // Село. – 24 вересня. – № 4. – С. 6-7.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 243 – 244.