Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Про робітничі товариства

Михайло Грушевський

Минувшого тижня в Державній Думі ішла дебата (розмова) з приводу запитання, поставленого правительству про утиски і всяку тісноту, яка діється робітничим спілкам – що їх закривають без причини, навіть за те тільки, що вони «мішаються в відносини між робітниками і хазяєвами». А для чого ж ті спілки мають бути, як не на те, щоб доходити справедливих відносин між хазяєвами та робітниками та помагати робітникам доходити свого права. На се й був виданий закон про товариства і союзи 4 марта 1906 p., обіцяний царським маніфестом 17 жовтня (октября) 1905 р.; на се ж і пізніший закон видано, що робітникам вільно забастовки (страйки) робити, і за се не можна їх карати. Царський маніфест обіцяв свободу спілок, і так почало робитися. А тепер начальство знову назад повернуло.

Одповідав на запитання товариш міністра внутрішніх справ генерал Курлов. Він казав, що непотрібно нарікають, що нібито правительство тіснить професіональний (робітничий) рух. Воно бореться не з професіональним рухом, а з рухом против правительства, що користується робітничими (професіональними) товариствами, аби робітників підбивати против правительства. Він посилався на те, що в робітничих товариствах пильнують соціал-демократи та соціалісти-революціонери, щоб тими товариствами орудувати; як не запобігати тому, то прийде до нової політичної забастовки, а може, навіть до повстання.

Але сі виводи генерала Курлова не сподобалися в Думі нікому, крім правих депутатів, що стоять против усякої свободи. Не тільки ліві – соціал-демократи та трудовики і кадети, але й середня партія – октябристи, вважали, що міністерство не гаразд боронить теперішньої тісноти, яка діється робітничим товариствам, і на будуще обіцяє так поводитися з ними, щоб поборювати «рух против правительства».

Міністерство каже, що воно добивається, аби в робітничих товариствах не політиковано, аби не бунтовано робітників против правительства. Але як робітничі спілки закривають за те, що вони мішаються у відносини хазяїв до робітників, то при чім тут політика? А таких закривань повно чути з усіх боків. В 1907 р. 10 робітничих спілок було закрито за се – се пригадали депутати в Думі.

Коли начальство не буде давати робочому народові об’єднуватися для оборони своїх робочих інтересів протав хазяїв, чи се не пожене робочих до політики ліпше, як всі намовлювання соціал-демократів і соціал-революціонерів? Хазяєва, капіталісти, фабриканти об’єднуються без усяких перешкод, їх синдикатів ніхто не боронить. А робочому люду як можна не давати об’єднуватися? Коли він побачить, що йому при теперішніх порядках не можна воротити свого права на заробіток від хазяїна, чи се не пожене його до політичних виступів, хоч би для того вже, щоб добути собі право і можність свобідно об’єднуватися, організовуватися!

Правильно сказав кадетський депутат в Думі, що «правительство, закриваючи професіональні організації (робітничі товариства), само пхає робітників на дорогу самої політичної боротьби».

Час би вже тому зробити кінець та пригадати царський маніфест 17 жовтня, що обіцяв «дійсну свободу спілок».

Сього треба не тільки робітникам, в тім потреба доброго розвитку всього громадянства і цілої держави.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 12 листопада. – № 11. – С. 1 – 2. Підпис: М.Гр. Стаття написана 2 листопада 1909 p., про що свідчить запис у щоденнику М.Грушевського: «Написав вступну до «Села» з приводу дебати про професіон[альні] союзи в Думі» (Грушевський М. Щоденник 1904 – 1910 pp. // ЦДІАУК, ф. 1235, оп. 1, спр. 25, арк. 308 зв.).

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 250 – 251.