Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

До наших читачів

Михайло Грушевський

Оце зачинаємо нашу народну газету, для наших селян і робітників українських. Будемо подавати відомості, новини і всяку науку в справах, потрібних нашому селянинові або робітникові, і про всякі важніші справи з життя українського, російського і заграничного, цікаві для всіх, про які всякому треба знати. Бо вже минули ті часи, коли тим, що діється в світі, цікавилися тільки пани, учені люди, інтелігенція – як їх звуть по-ученому, а простий чоловік, хлібороб чи робітник, мав перед очима тільки ту скибу землі, що орав відмалку до кінця життя, а ремісник – свій струмент, свій копил і правило, і крім сього мало що знав, мало чим цікавився – і не мав звідки довідатися.

Тепер кожда значніша подія в однім краї відбивається зараз і на житті інших, навіть дуже далеких сторін. Ціни на збіжжя і на худобу, ціни на товари, заробіток робітника – перелітають з одного кінця світу на другий. Війни чи революція, великий урожай чи недорід, забастовка чи сильний рух фабричний, корисна видумка, винахід в хазяйстві чи в промислі з одної частини світу відбивається зараз на житті, промислі і добробуті інших сторін.

Тепер також і власне життя наше, порядки, закони залежать від самого народу. Всякі справи – чи в селі, чи в волості, чи в земстві, чи в цілій державі ідуть ліпше або гірше від того, чи займаються ними і чи тямлять їх люди. Де селянство, робітники і весь народ тямущий, просвічений, тим ліпше, легше, щасливіше живеться всім вкупі і кождому зокрема. Менше темноти – менше й неправди, шкоди, всякого лиха. Через те – хто хоче добра своєму краєві, своєму народові, повинен дбати не тільки про те, щоб самому бути просвіченим, тямущим, але і про те також, щоб і навколо нього люди, громада, народ були теж якомога тямущі, просвічені.

До сього служить школа, книжка, газета. Сьому помогти хочемо і нашою газетою: щоб люди наші, котрі не мають ані часу, ані змоги читати великих, щоденних газет, могли з сеї малої газети короткими і простими словами на своїй мові довідатися про все важніше, до всього доходити, просвічуватися. Коли хто, може, думає, що в таких народних газетах не пишеться всеї правди, пишеться інакше в них, а інакше у великих газетах, то нехай сього не боїться: до своєї газети запросили ми найліпших письменників, людей учених, добре тямущих в усяких справах, які про все писатимуть тілько просто та коротко, але нічого не затаюючи, нічого не змінюючи. Бо одна правда для всіх, панів і мужиків, учених і неучених. І тоді тільки буде добрий лад, як у всіх важніших справах кождий буде тямити і розумітися.

Читачів же наших просимо самих читати й іншим давати та приохочувати: нехай ся газета іде з рук до рук, з хати до хати, людям нашим і всьому миру нашому українському на користь та на пожиток.

А хто чого не зрозуміє, або на якусь справу для нього цікаву не знайде відомості, нехай пише до редакції і питає, однаково, чи то буде справа господарська, чи громадська, чи з політики, чи з науки, а ми будемо старатися поясняти такі справи, чи то в статтях, чи то в відповідях.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 3 вересня. – № 1. – С. 1 – 2. Без підпису. Стаття написана 29 серпня 1909 р., про що свідчить запис у щоденнику М.Грушевського: «Писав статі для «Села» – вступну і про Шевченка» (Грушевський М. Щоденник 1904 – 1910 рр. // ЦДІАУК, ф. 1235, оп. 1, спр. 25, арк. 295).

Подається за першодруком.

Стаття визначала програму та завдання новозаснованого видання.

Оце зачинаємо нашу народну газету… – право на видання офіційний редактор-видавець тижневика Г.П.Ямпольська отримала з канцелярії київського губернатора 6 червня 1909 р. (Детально див.: Панькова С. Михайло Грушевський і народна газета «Село» у світлі мемуарних та епістолярних джерел // Український історик. – 2004-2005. – Ч. 3-4/1. – С. 25-46). Програма видання, подана на затвердження київському губернатору, зберігається в архіві: ЦДІАУК, ф. 295, оп. 1, спр. 240, арк. 1-2.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 233 – 234.