Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Про робочі спілки

Михайло Грушевський

Од часу до часу, то тут то там появиться у нас звістка про робочу спілку (артіль), що веде гуртом якесь ремество, гуртом провадить товариську майстерню. Небагато таких звісток, і видко, що не дуже сі спілки поширюються. А тимчасом се дуже корисна річ, і вже здавна тямущі люди заходилися коло поширення таких спілок (артілів). Вироблювано і друковано устави сих спілок для їх поширення, помагано їх закладати. Бо такі спілки можуть мати велику вагу.

В сторонах, котрі багатші і давніше прийшли до ладу, як Німеччина, Франція, Англія – там люди багаті, з капіталом, таку силу взяли, що там гуртовим майстерством трудно що-небудь вдіяти. Капіталістичне життя там дуже вже розвинулося, кажучи по-ученому. Але там, де сього нема ще, як от і у нас, і в інших подібних, небагатих і капіталістично нерозвинених сторонах – там робочі спілки можуть держатися против конкуренції капіталістів. Ремісники і робітники, зв’язуючися в спілки, а спілки єднаючи в ширші союзи, можуть повести діло широко, не гірше капіталістів.

Дамо приклад. От кілько тижнів тому всіх зацікавила звістка про залізницю, збудовану таким спілковим способом в Італії. Збудувати залізницю діло не просте – скільки тут різного ремесла, різного діла. Звичайно будує залізницю компанія, од себе здає різні роботи підрядчикам, ті – різним рядчикам, а ті дають ще меншим. Тут же робочі спілки порішили, взявши будову, повести її всю спілковим способом. Здавалося се дуже трудним, і ніхто не вірив, щоб се удалося; тим більше, що залізниця була чималенька. А тимчасом удалося. Всю роботу, від найпершого інженера до останнього грабаря, вели члени робочих спілок, і вибудували залізницю на час, дуже добре, краще, ніж будують компанії капіталістів.

Тепер подумати, яку користь мали б з того робітники! Звичайно, як будують залізницю, то головні бариші заберуть собі капіталісти, що зложили компанію. Потім – головні підрядчики. Далі – менші підрядчики і рядчики. І поки дійде до самого робітника, то ледве зостанеться на черствий кавалок хліба йому і дітям. Коли ж будову вестиме спілка, весь бариш справедливою розкладкою візьмуть самі робітники, ремісники і всі, хто робили коло того. Се користь грошева. А окрім того важно, що робітник у сім ділі вже не наймит, а хазяїн. Інакшими очима він дивиться на діло, інакше його право. Ніхто його не може самовільно одправити, ні обидити, ні обшахрувати. Через виборних старшин він має у всім голос, у всім своє право. А скільки се значить?

Італія має багато подібного до нашого краю. Фабричний промисел там не розвинувся, народ більше коло земельки працює, капіталізм такої великої сили не має ще. , єднатися, організуватися та вести справу розумно та акуратно. Вони зможуть вести і найбільші діла самі, як хазяєва, а не наймити. Самі будуть користуватися з праці рук своїх, не ділячися ні з ким.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1909. – 8 жовтня. – № 6. – С. 1-2. Підпис: М.Гр.

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 241 – 242.