Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

По шкоді

Михайло Грушевський

Лях мудрий по шкоді.

Прислів’я

Nową przypowieść Polak sobie kupi,

Że і przed szkodą і po szkodzie głupi.

З старопольського письменства

20.XII.1918


Примітки

Вперше опублікована в журналі: ЛНВ. – 1918. – Т. LXXII. – Кн. XII. – С. 233-243. Підпис: М.Грушевський. В кінці зазначена дата: 20. XII. 918. Передруки: Український історик. – 1998. – Ч. 1 – 4. – С. 107 – 118 (з редакційною заміткою Л.Винара); Пам’ять століть. – 2001. – № 5. – С. 13-21.

Подається за першодруком.

Стаття була написана з приводу перемоги протигетьманського повстання і приходу Республіканського війська до Києва. Це був короткий період, коли Директорія, прийшовши до влади, ще не визначилася зі своєю подальшою програмою.

Стаття складається з двох частин, першу з яких М.Грушевський присвятив оцінці скинутого режиму гетьмана П.Скоропадського. У ній емоції взяли гору над об’єктивною реальністю. Автор залишився в полоні народницької ідеології і федералістських ілюзій, які за його керівництва Центральною Радою трансформувалися у соціалістичні експерименти в національному державотворенні. Він характеризував Українську Державу з класових позицій, відкинувши національно- державницьку складову. У подальшому такої позиції дотримувалась уенерівська (соціалістична) історіографія української діаспори, на відміну від консервативної, яка була апологетом гетьманського режиму.

У сучасній українській історіографії є послідовники обох цих напрямів. Але більш модерною і об’єктивною видається думка, висловлена авторами колективної праці «Історія України: нове бачення» (К., 1997. – Т. 2. – С. 76), де Українська Держава трактується як невдала спроба побудувати українську державність на підвалинах консервативної ідеї.

У другій частині статті М.Грушевський проводив думку про спадкоємність влади Директорії щодо Центральної Ради. Він вважав, що Директорія, утворена як надзвичайний орган для керівництва повстанням, мала передати владу легітимному органу – Центральній Раді, або ж обраним за її часів Установчим зборам, запровадити ухвалену Конституцію УНР. Пізніше у своїй праці «Метеор», яка була написана в останніх числах січня 1919 p., М.Грушевський згадував, що коли читав коректу статті «По шкоді», то вже знав про рішення Директорії скликати не Центральну Раду, а Конгрес трудового народу України.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2013 р., т. 4, ч. 2, с. 5 – 14.