1. Вступні уваги
Михайло Грушевський
Протягом останніх чотирьох років – 1895 – 1898 було розкопане велике похоронне поле на грунтах села Чехів в Брідськім повіті; про перші находки я дав був звістку в VI т. «Записок» нашого Товариства, а в VII т. подав коротко результати своїх власних розкопок на сім полі, зроблених в червні 1895 p., відложивши публікування свого дневника до закінчення розкопок, що могли дещо кинути світла й на мої розкопки. Після того – протягом 1895 – 1898 pp. велись розкопи під проводом професора Львівського університету Шараневича, консерватора старинностей сього округа, а з кінцем 1898 р. були опубліковані результати розкопів 1895 – 1897 pp. під титулом: Dr. Izydor Szaraniewicz, Cmentarzyska przedhistoryczne we wsiach Czechy і Wysocko, w powiecie Brodzkim, Льв[ів], 1898 [Відб[итка] з II т. вид. «Teka konserwatorska», самий том іще не вийшов.], розкопки ж 1898 p. проф. І.Шараневич має намір описати в осібній праці.
Сими розкопами властиве похоронне поле в значній мірі вже висліджене і в деяких напрямах дійшли вже до його границі; всього по рахунку проф. Шараневича розкопано 350 – 370 кістяків; долучивши 14 розкопаних мною, будемо мати звиш півчвертаста похоронів; усіх предметів, знайдених в своїх розкопах 1895 – 1897 pp., проф. Шараневич числить 864, окрім кількасот глиняних виробів. Матеріал, як бачимо, дуже великий, хоч з його наукової вартості дещо уймає та обставина, що сам проф. Шараневич не міг все бути при тих розкопах і вони велися студентами університету, а головно місцевим народним учителем. Сей останній вів дневник розкопів, але притім не нумерував знаходжених речей, так що тільки часом – з його описей і долучених рисунків можна сконстатувати приналежність певного предмета тому чи іншому похорону; окрім того, зчаста переносячи розкопи з місця на місце, не долучає він до них ситуаційного плану. Одначе і з тим всім становлять сі розкопи дуже визначне явище серед археологічних находок нашої території.
В своїй теперішній статті я спочатку подам дневник своїх власних розкопів, зроблених, як сказано, в червні 1895 p., ся розкопка становить тільки незначну частину загального числа розкопаних похоронів, але вона була ведена з детайлічним дневником, через те має своє значення. Потім я подам загальні уваги про се похоронне поле на основі розкопів своїх і проф. Шараневича; для останніх, окрім згаданої публікації проф. Шараневича, де подані деякі виїмки з дневника, а зрештою – загальні характеристики, я користувавсь автентичними дневниками р. 1895 – 1898, уділеними мені проф. Шараневичем разом з іншими актами сих розкопок, за що складаю йому на сім місці подяку, і, крім того, власними спостереженнями – з автопсії здобутого матеріалу (переважна частина речей з розкопок проф. Шараневича передана ним в археологічний музей Львівського університету). Долучаю рисунки (з робітні Тшемеського) найбільш інтересних речей, переважно з своєї колекції, відсилаючи, зрештою, по рисунки з колекції проф. Шараневича до згаданої його публікації, де додані дуже добрі фототипічні таблиці з тієї ж робітні Тшемеського у Львові.
Тепер тільки додам кілька вступних уваг. Похоронне поле лежить по лівий бік дороги з с.Заболотець до с.Чехів, притикаючи одним кінцем до села Чехів, другим – до сеї дороги, на грунтах місцевого дідича й двох селян, на невеликім підвищенні серед мочаристої, а колись і дуже болотистої місцевості, що дає початок р. Стиру. Перші розкопи зроблено на двірських грунтах, потім перейшли на селянські, де й я робив свою розкопку; тепер похорони на селянських грунтах, судячи по справозданню проф. Шараневича, здається, вже вичерпані, на двірських грунтах ще ні.
Окрім сього великого похоронного поля, ся околиця взагалі дуже багата археологічними пам’ятками; є тут кілька могил, з котрих одну розкопав Осовський [Zbiór wiadomości do antr[opologii] kraj[owej], XIV.] коло с.Висоцька, а другу проф. Шараневич [Op.c[it.],c.5-6.] – між с.Заболотцями і Висоцьком, – вони дали похорон в дерев’яних обрамуваннях, збитих залізними цьвоками; є городище коло Чехів, на полуд[невий] схід від похоронного поля на підвищенні, званім Стогинь (се може бути ім’я старої осади). Коло сусіднього села Висоцька є теж городище, форми видовженого круга, з великим, 4 метри високим валом; всередині знаходжено глиняні черепки і кремінні відщепки; недалеко від нього, в напрямі до Стогиня, показалося теж похоронне поле, зовсім аналогічне з чеським, тільки бідніше похоронами, розкопане теж проф. Шараневичем. На полудень від с.Чехів, коло Підгорець (на полудень від них), лежить городище старого Плісниська, і коло нього група могил, в часті розкопаних д. Зємєнцьким [Zbiór wiadomości, I, VIII і XI.]. Як бачимо з того, ми стоїмо серед дуже інтенсивно залюдненої і культивованої території.
Примітки
…власних розкопок на сім полі, зроблених в червні 1895 р. – тут М.Грушевський, мабуть, помиляється, оскільки І.Шараневич розпочав дослідження могильника в Чехах раніше від нього – ще в травні 1895 p., керуючись при цьому інформацією місцевого власника А.Краєвського, який весною того ж року сповістив І.Шараневича як головного консерватора пам’яток старовини про відкриття на своєму городі поховання з посудом і бронзовими оздобами, див.: Szaraniewicz І. Cmentarzyska przetlhistoryczne w Czechach і Wysocku // Teka konserwalorska. – Lwów, 1900; Szaraniewicz Iz. Das prahistorische Graberfeld zur Czechy // Mittelungen Central- Komission. – Wien, 1897. – S. 166; 1898. – S. 60; 1901. – S. 93,130, 199, 232; Бандрівський М. Археологічна діяльність Ізидора Шараневича (1829 – 1901) // Постаті української археології. – Львів, 1998. – Вип. 7. – С. 95-97.
… долучивши 14 розкопаних мною… – згідно з аналізом опублікованого М.Грушевським археологічного матеріалу з Чех (умови залягання скелетів, у т.ч. взаєморозташування кісток та супровідного інвентарю) можемо зробити висновок, що йдеться не про 14, а лише про 10 інгумаційних поховань і одне перезахоронення людського черепа (пох. І). Наприклад, об’єкт, позначений М.Грушевським як пох. X (в якому не виявлено жодної кістки), судячи з усього, є скупченням ритуального посуду. Останнє, зрештою, належить до пох. IX, позаяк віддалене від нього лише на 60 см.
Також і два поруч розташовані скелети («голова при голові»), позначені першовідкривачем як пох. XII – XIV, слід розглядати не як окремі захоронення, а як одне парне поховання із додатково вміщеним перезахороненим черепом. На сьогоднішній день у висоцькій культурі відомо 65 схожих парних поховань, див.: БандрівськийМ. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. – Львів, 2002. – С. 146.
… я користувавсь автентичними дневниками р. 1895 – 1898, уділеними мені проф. Шараневичем… – рукописні матеріали І.Шараневича з його розкопок, а також чернетки статей та фотографії археологічних знахідок зберігаються у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України (Ф. 2. – № 160 – 169).
Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 369 – 370.