Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / Дальші розкопки в с.Чехах

Дальші розкопки в с.Чехах

Михайло Грушевський

Подавши відомості про розкопку в с.Чехах (Брідський пов[іт]) д-ра Сид[ора] Шараневича («Записки», т. VI), розкопав я в сусідстві тієї розкопки частину кладовища і уважаю потрібним подати про неї тимчасову звістку.

Як і в розкопках д-ра Шараневича, кістяки лежать неглибоко, 30 – 70 цм, головами орієнтовані на південний схід; якоїсь підсипки чи підстилки не примітно. Декотрі скелети без ніяких речей (переважно в північній частині розкопаного місця); при однім з сих останніх знайдено залізну шпильку.

Інші скелети мають при собі глиняне начиння, звичайно, з правого боку голови, часом мініатюрне, одне в одно поставлене, примітивного виробу, без колеса, орнаментоване дірочками і простими лініями, і бронзові окраси (намисто й шпильки); при однім кістяку знайдено залізний ножик, але ся залізна находка, як і вищезгадана, не безпечна від закиду, що могла попасти з верхніх шарів ґрунту. В значнім числі в могильній землі приходять крем’яні фрагменти, деякі, безперечно, штучного виробу.

Вищенаведені обставини показують, що для докладного означення культури погребених треба дальших розкопок того похоронного поля.


Примітки

Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. VII.

Невеликий цикл робіт М.Грушевського присвячений розкопкам в с. Чехи Бродівського повіту (нині – с. Лугове Бродівського р-ну Львівської обл.). Тут історик проявив себе як археолог-практик, розкопавши 14 кістяків на великому могильнику висоцької культури в Чехах (Луговому). Власне з цих трьох розвідок починається історіографія вивчення висоцької культури (Грушевський М. – ЗНТШ. – 1895. – Т. VI-VII; Там само. – 1899. – Т. ХХХІ-ХХХІІ). Розкопки в Чехах розпочав професор Львівського університету С.Шараневич (Szaraniewicz, 1890). Проте проводив їх методично недосконало, передоручаючи цю справу студентам та місцевому народному учителеві. Останній вів щоденник розкопок без точної фіксації знахідок та їхньої реєстрації. Публікуючи власний щоденник, М.Грушевський наочно демонструє наукову методику розкопок і вимоги до ведення польового щоденника (ЗНТШ. – 1899. – Т. XXXI – XXXII, с. 3 – 7). С.Шараневич розкопав 350 – 370 кістяків у Чехах, а М.Грушевський – лише 14, але нині науковій обробці можуть бути піддані лише матеріали останнього. Отже, М.Грушевський відіграв позитивну роль у практичному напрацюванні сучасної методики наукових розкопок.

Публікуючи матеріали з с.Чехи, М.Грушевський дає їм глибокий всебічний аналіз, з урахуванням стратиграфічних спостережень та здійсненої ним типології поховальних ритуалів. Науковий підхід до опрацювання конкретного археологічного матеріалу відчувається в кожному рядку текстів дослідника. На жаль, широкий діапазон творчих інтересів великого історика не залишав часу для глибших розвідок з української археології. З іншого боку, він тоді працював у конкретному часі археології XIX ст., що й позначилося на помилковій даті могильника в Чехах («II – III в. по Христї»). М.Грушевський довірився знахідкам кількох римських монет на площі могильника. Але ж у контексті поховань висоцької культури жодної монети знайдено не було. З огляду підходів до датування, така похибка є повчальною.

Нині висоцька культура датується фінальною фазою доби бронзи та початковою раннього залізного віку, в межах XII – VII ст. до Р.Х. (Бандрівський, 2001). Залучення до аналізу могильника в Чехах матеріалів антропології свідчить про спробу комплексного підходу до проблеми, а висновок щодо можливої слов’янської етнічної належності людей, похованих на ґрунтових могильниках у Висоцькому й Чехах, є актуальним і досі, позаяк проблема археологічного підґрунтя ранніх слов’ян залишається відкритою.

Згодом матеріали з Висоцького та Чех стали базовими для виокремлення висоцької культури Т.Сулімірським (Sulimirski, 1933). Не можна оминути увагою той факт, що за підрадянських часів матеріали з Чех широко використовували, але без згадки про М.Грушевського (Крушельницька, 1976; 1986; 1990). Лише за незалежності його ім’я справедливо повернено до історіографії вивчення висоцької культури (Бандрівський та ін., 1993; Бандрівський, 2001).

Мабуть, М.Грушевський не вважав себе археологом. Зрештою, підписуючи статтю «Українські вчені та російські археологічні з»їзди» (газета «Рада», 1908, № 134 – 135), він використав псевдо «Сторонній» (Каковкіна, 1998). Проте його державницька позиція протесту щодо заборони української мови як робочої на XI – XIV археологічних з’їздах є взірцем не лише для тодішніх археологів. Археологія органічно введена М.Грушевським у контекст і концепцію історії України-Русі. Вже одного цього факту досить для того, щоб не вважати його стороннім для нашої науки.

Література:

1. Балагури Э. Население Верхнего Потисья в эпоху бронзы. – Ужгород, 2001.

2. Бандрівський М. Могильник в Петрикові біля Тернополя в контексті поховального обряду висоцької культури. – Львів, 2001.

3. Бандрівський М., Кобаль Й., Крушельницька Л., Павлів Д., Попович І., Сулик P., Філіпчук М., Чопек С. Пам’ятки гальштатського періоду в межиріччі Вісли, Дністра і Прип’яті. – К., 1993.

4. Грушевський М. Похоронне поле кам’яного віку в с. Чехах (пов. Брідський) // ЗНТШ. – 1895. – Т. VI.

5. Грушевський М. Дальші розкопки в Чехах // ЗНТШ. – 1895. – VII.

6. Грушевський М. Похоронне поле в Чехах. Археологічна розвідка // ЗНТШ. – 1899. – Т. ХХХІ-ХХХІІ.

7. Грушевський М. Бронзові мечі з Турецького повіту (Галичина) // ЗНТШ. – 1900. – Т. XXXIII.

8. Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1913. – Т. І.

9. Каковкіна О.М. Археологічні з’їзди другої половини XIX – початку XX ст. в Україні: Автореф. дис. канд. іст. наук. – Дніпропетровськ, 1998.

10. Крушельницька Л.І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. – К., 1976.

11. Крушельницька Л.І. Взаємозв’язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи. – К., 1986.

12. Крушельниикая Л.И. Высоцкая культура // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Энеолит, бронза и раннее железо. – К., 1990.

13. Kobal’ J. V. Bronzezeitliche Depotfuncle aus Transkarpatien (Ukraine). – Prahistorische Bronzefunde. – Abt. XX. – 4 Band. – Stuttgart, 2000.

14. Sulimirski T. Kultura wysocka. – Kraków, 1931.

15. Szaraniewicz I. Cmentarzysko ciałopalne we wsiach Czechy і Wysocko w pow. Brodzkim // Teka konserwatorska. – 1890. – Rocz. 11.

В. Отрощенко

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 145.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1286

Модифіковано : 24.01.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.