[Рец.] Was Wissen wir von der Indogermanen

Михайло Грушевський

von Prof. Dr. M.Winternitz, Монахів, 1903, ст. 75

Се корисна інструктивна праця, хоч дещо фрагментарична і з занадто сильно зазначеним суб'єктивізмом автора: для такої праці треба б жадати більшої об'єктивності й більшої уваги для різних напрямів в сучасних дослідах.

Автор починає зі вступних – дуже популярно, навіть занадто популярно в порівнянні з дальшим викладом писаних заміток про язикову спільність індоєвропейських народів і неіснування індоєвропейської раси; при тім іде задалеко, кажучи, що антропологи нічого не зможуть сказати в справі правітчини індоєвропейських племен. Взагалі в відносинах до антропології він показує стільки майже непотрібного легковаження, скільки антропологи показують часто до філологічних дослідів. Становище автора в справі індоєвропейської правітчини також, на мій погляд, грішить гіперкритицизмом.

Замітки про методологію лінгвістичної палеонтології, до яких переходить він далі (гл. III), оперті на передмові О.Шрадера до його «Reallexicon der indogermanischen Altertumskunde», з дуже незначними самостійними замітками автора; принципіальне становище автора щодо питання можливості реконструкції праіндоєвропейського життя не визначається ясністю й консеквентністю.

Переходячи далі до представлення сього життя, він залегко збуває собі питання про господарський побут, старанніше й інтересніше представлені відносини родинні, яких доторкався він уже в давнішій своїй роботі про індоєвропейський весільний ритуал. Ширші замітки про культ небіжчиків кінча[ю]ться коротесенькими увагами про релігійні погляди й питання про етику у індоєвропейців.

На кінці автор застановляється над питанням про запозичення індоєвропейської культури й підносить спільність і тяглість людської культури супроти змінності таких явищ, як «раса», нарід, і їх несамостійності. Ся друга половина праці робить вражіння скорше принагідних заміток, ніж повного й інструктивного представлення, та далеко не обіймає всіх сторін індоєвропейського життя й того, що ми можемо нині про нього знати.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1904. – Т. 59. – Кн. 3. – С. 2 – 3 (Бібліографія).

Вінтерніц (Winternitz) Mopic (1863-1937) – німецький індолог та етнолог. Від 1902 р. – професор університету у Празі. У 1929 р. заснував часопис «Indologica Pragensia». Основна праця – «A history of Indian literature» в трьох томах.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 74.