Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] Dr. Lubor Niederle. O původu Slovanů

[Рец.] Dr. Lubor Niederle. O původu Slovanů

Михайло Грушевський

Studie kuslovanským starožitnostem. Прага, 1896, ст. 149 + 2

Автор сієї книги, теперішній директор Празького етнографічного музею, звісний в науці своею працею про передісторичну культуру – «Lidstvo v dobe předhistorické» (1893), зібрався до докладнішого аргументування й вияснення своїх поглядів на початок слов’янства, висловлених вже ним давніше («К otazce о původnim typu slovanském», 1890). Він ставить питання, які ознаки народності – чи фізичний (антропологічний) тип, чи культура (в ширшім значенні слова), чи мова – вплинули на відокремлення слов’янства в осібну народність. Відповідно до того, в трьох розділах зостановляється автор над лінгвістичними (с. 13 – 32), антропологічними (с. 33 – 106) й культурними ознаками (с. 107 – 120) слов’янства.

Не признаючи себе компетентним в сфері лінгвістики, автор констатує лише сучасний стан справи про відносини праслов’янської мови до інших індоєвропейських і її відокремлення. Ще коротше збуває він справу культури, обмежуючись увагою, що археологія (поминувши дрібні відміни) не вказала на існування спеціальної слов’янської культури в часи перед відокремленням слов’янства, і що слов’янська культура виробилась вже в пізніші часи. Натомість головну свою увагу автор звернув на фізичний тип слов’ян, і йому властиво присвячена книжка. Автор виступає проти широко розповсюдненого погляду, що початковий слов’янський тип – короткоголовий і чорнявий, і проти опертих на сім погляді протиставлень кельто-слов’янського типу германському (= арійському), довгоголовому та білявому, і зв’язувань сього кельто-слов’янського типу з угро-фінським.

Опираючись на старанно зібрані матеріали слов’янської антропології, сучасної і археологічної, він вказує, що процент довгоголових і білявих зростає в слов’янських землях в напрямі від заходу й полудня на північ, в праслов’янську вітчизну, і що процент довгоголових зростає, як іти від сучасності назад, в глибину віків. Довгоголові фінські (угорські) народи він уважає зфінщеними аріями, уважаючи початковим угро-фінським типом низький, чорнявий і короткоголовий тип північних і західних фінів. В кінці, признаючи per taciturn consensum [за мовчазною згодою] германський білявий і довгоголовий тип чисто арійським, автор зв’язує в одну велику народність чорняві довгоголові народи Полуднево-Західної Європи з альбінізованими під впливом північного клімату прааріями Північної Європи, а між них всунулась неолітична короткоголова людність Середньої Європи, і з мішання з нею автор уважає найлегшим пояснити переміну початково довгоголових германців і слов’ян на сучасних – переважно короткоголових.

Хоч гадка про початкову довгоголовість слов’ян останніми часами підносилась не раз в антропологічній літературі, та д-р Нідерле опер її на стараннім зводі матеріалів і освітив у зв’язку з загальною передісторичною колонізацією Європи; все се надає його виводам значну силу переконання, хоч при сучаснім стані науки се питання ще й не може бути вирішене. Ми ще не знаємо антропологічного типу прааріїв; матеріали з давньослов’янських часів дуже бідні, а не дуже багатші й сучасні. Критична сторона праці Нідерле дуже важна, позитивна – має ще характер гіпотетичний; стільки ще є невідомого, що не можемо напевно рішати.

Автор ставить дилему: або слов’яни були з роду аріями, і пізніше їх тип змінився, або інородцями, асимільованими аріями, і уважає справу вирішеною доказами тотожності початкового слов’янського типу з початковим германським. Зістається недоведеним – чи є якраз германський тип – чисто арійський. Зістається неусуненою можливість бачити в доліхоцефалах старших слов’янських могил слід асимільованої раси, що зникав з часом під перевагою сильнішого фізично арійського типу. Зістається невиясненим, як сталася переміна в типі на самій слов’янській правітчизні і т. ін. Ще більш гіпотетичні його здогади про довгоголовий фінський тип. Все се вияснить тільки будучність.

Автор, не знайшовши ні в культурі, ні в антропологічнім типі причини відокремлення слов’янської народності, бачить тим самим причину в відокремленні мови. Пробуючи приблизно означити час, коли з арійської пранародності вирізнилась слов’янсько-литовська група, він на основі археологічних фактів (тотожність найстаршої бронзової культури в Греції з єгипетською 18 і 19 династій, по доказах Петрі) бере 2000 літ перед Хр[истом] за більш-менш приблизний час розділення арійської родини. Для часу відокремлення слов’янства від литовської групи він не знаходить опори, не признаючи вартості тих моментів, які для сього уживались іншими, але приймає вже на здогад більш-менш той же час – 500 л[іт] перед Хр[истом].

Автор збудував свою працю на старанно простудійованім слов’янськім матеріалі і широких відомостях з загальної антропології; література питань зведена в нотатках з рідкою докладністю, а література слов’янської антропології в спеціальнім додатку (с. 133 – 139). Будуючи не раз сміливі гіпотези, автор звичайно не забуває зазначати границю, що ділить фактичні виводи від здогадів; написана праця жваво і легко. В сучаснім стані науки вона становить неминуче потрібну книжку для кожного, хто цікавиться антропологією і початковою історією слов’ян.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1897. – Т. XX. – Кн. 6. – С. 1 – 3 (Бібліографія). Автограф зберігається в ЦДІАК України. – Ф. 1235. – Оп. 1. – Спр. 234. – Арк. 203-209. Підпис: М.Грушевський.

Нідерле Любор (1865 – 1944) – чеський археолог та етнолог. Професор Празького університету, директор Чеського етнографічного музею, дійсний член Чеської академії наук та НТШ. Основні праці: «Slovanské starožitnosti» (1902 – 1924), «Život starўch Slovánû» (1911 – 1925), «Rukoveť slovanské archeologie» (1931).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 19 – 21.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 471

Модифіковано : 11.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.