Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] Sépulture du X siècle à Kiev, par le baron de Baye

[Рец.] Sépulture du X siècle à Kiev, par le baron de Baye

Михайло Грушевський

(відбитка з «Mémories de la Société nationale des Antiquaires de France», т. LV). Париж, 1896, ст. 16 + таблиця

Звісний французький археолог барон де Бай описує тут находку в Києві на Подолі, де знайдено могилу і в ній окраси скляні й металічні. Автор констатує дві бронзові фібули однакові, з ясно вираженим скандинавським типом т. зв. періоду вікінгів; пару кульчиків срібних і брош, аналогічних з находками слов’янських могил, уважає він предметами слов’янського життя теж і намисто; нарешті, до того приходять дві монети візантійські 1-ої пол. X в. Се все, разом з архаїчним виробом речей (сполучення без лютування, архаїчний тип кульчика, що автор уважає початковою формою пізнішого т. зв. київського кульчика), приводить автора до виводу, що маємо тут похорон з X в. і, як на час, коли згадані візантійські монети могли заблукати до Києва, вказує він на походи Ігоря; як на аналогічну, але ранішу находку, вказує автор на похорон, знайдений у тій же місцевості 1876 р.

Як треба було й сподіватись від автора, аналіз находки переведений основно і дата уставлена справедливо (для датування вартий уваги факт, що в могилі було дві однакових монети); розуміється, не треба було тих Ігоревих походів (властиво – походу, бо похід 944 р. непевний), аби ті монети могли прийти на Русь.

Пов[ажний] автор виступає норманістом, покликуючись, що ся теорія панує у Франції; він, одначе, справедливо додає, що й із антинорманістського становища присутність скандинавських застіжок (перед тим одна звісна була з згаданої находки 1876 p.) можна пояснити присутністю варязьких вояків на Русі, або торгівлею.

Трохи чудно в такій поважній розвідці зате стрінути замітку на с. 7, де читаємо, що присутність в находці слов’янських прикрас не повинна нас дивувати, бо «Київщину (le pays de Kiev) залюднили ляхи (Lekhes), радимичі, древляни, сіверяни, дреговичі і т. ін.» і «у малорусинів або мешканців Малої Русі (українських козаків) елемент полянський переважав».


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. XIV. – Кн. 6. – С. 2 (Бібліографія).

Бай Амур-Огюст-Луї-Жозеф-Бертельо де (de Baye) (1853 – 1931) – французький історик, археолог, етнограф та мандрівник. Член Паризького географічного товариства, Уральського товариства любителів природознавства і Таврійської вченої архівної комісії. Дослідник палеолітичних стоянок на Кубані і готської культури в Криму. Автор праць: «Studes sur l’archeologie de l’Ukraine» (1895), «Kiev: La mure des villes russes» (1896), «En Petite-Russie: Souvenirs d’une Mission» (1903).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 13.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 679

Модифіковано : 27.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.