[Рец.] Études sur l'archéologie de l'Ukraine antérieure á notre ére, par le baron de Baye

Михайло Грушевський

Париж, 1895, ст. 36

Ся маленька брошура є відбитка з «L'Anthropologie», 1895 p. Барон де Бай, познайомившись з українськими колекціями Московського історичного музею, оглянувши колекції київські й гр[афа] Бобринського, і взагалі, познайомившись з українською археологією на грунті під проводом проф[есора] Антоновича і гр[афа] Бобринського, подав на сторонах сеї часописі реферати про кам’яний вік і про металічну культуру на Україні. В першім він коротко згадує про палеолітичні нахідки і ближче спиняється коло неолітичної культури, говорить про печери, похорони, стації (стоянки); при кінці говорить про бронзу, приймаючи погляди своїх провідників про брак бронзової культури на Україні, й про переходові типи (могили с. Гатного).

Користуючи з праць і вказівок таких визначних археологів, автор подає вірні відомості, але не повні; вони майже виключно належать до Подніпров’я і таким чином не відповідають свому титулу (сам автор в нотці толкує, що термін la Petite-Russie обіймає території давніх сіверян і полян, збільшені колонізацією, себто губернії – Київську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Волинську й Подільську!). Крім того й бронзову культуру, розуміється, автор збув собі занадто легко.

В другім рефераті він говорить спеціально про т. зв. скитську культуру – осібні розділи присвячені скитським могилам, зброї, зеркалам, посуді, невідгаданим предметам, кінським приборам, окрасам, зооморфічним орнаментам і грецьким похоронам. Хоч автор сам застерігається щодо конвенціонального характеру скитської назви, але при тім довільнім сполученні різних типів під сею назвою, яке взагалі помічаємо в українській археології, він і сам громадить тут докупи і систематизує матеріал не зовсім відповідно, так що сей другий реферат може бути менше корисним для посторонніх читачів, ніж перший. Обидва ілюстровані значним числом зроблених рисунків.

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. XXVII. – Кн. 1. – С. 3 – 4 (Бібліографія).

Бай (de Вауе) Лмур-Огюст-Луї-Жозеф-Бертельо де (1853-1931) – французький археолог, етнограф, історик та мандрівник. Від кінця 1880-х pp. займався археологією, етнографією та історією окремих регіонів Російської імперії, зокрема України.

…Московського історичного музею… – (сучасна назва – Державний історичний музей) – найбільший національний історичний музей Росії. Заснований у 1872 р. Перший музейний устав, складений О.С.Уваровим, був затверджений в 1874 р. У травні 1881 р. музей отримав нову назву – Російський історичний музей. Невдовзі музей був переданий у розпорядження Міністерства народної освіти і він набув статусу урядової установи. З 1894 р. музей став називатися Російський історичний музей ім. імп. Олександра III.

…гр[афа] Бобринського… – Бобринський Олексій Олександрович (1852 – 1927) – археолог та політичний діяч, цукрозаводчик, граф. Голова Археологічної комісії (1886), віце-президент Петербурзької академії мистецтв (1889–1890). Починаючи з 1879 р. здійснив на власні кошти розкопки біля 1000 могил і селищ, переважно на Київщині та в Криму, результати яких опублікував у тритомнику «О курганах близ местечка Смелы», «Херсонес Таврический», «Киевская миниатюра» та ін.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 14.