Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

Против п’янства

Михайло Грушевський

В Петербурзі на святах радив раду з’їзд з цілої Росії в справах п’янства та уживання алкоголю і спиртних напитків усяких. Прочитайте про нього далі, в статті д. Смутка; та справа ся така важна, що годиться ще дещо про неї сказати.

Алкоголем зветься безводний спирт, що є в горілці, вині, пиві і в усяких таких напитках гарячих. Давно звісно вже, що алкоголь – дуже шкідлива річ на здоров’я чоловіка; чистий алкоголь – се просто отрута, і всякі напитки, де він є, той алкоголь, шкодять чоловікові також, хоч і менше, коли того алкоголю менше. Вони знищують тіло, його будову і ослабляють розум, а притім нищать не тільки того, хто п’є, але й його дітей і дальше потомство. Діти п’яниць – се виродки, до нічого не здатні, і рід людський страшенно вироджується через уживання алкоголю. Через те в деяких краях зовсім уже заборонено продавати спирт і горілку.

І от на сім з’їзді також декотрі допевнялися, щоб і в Росії зовсім заборонено було продажу спиртових напитків (інші не сміли так далеко йти та думати, що тимчасом добре б горілку продавати слабшу, 30-градусну, замість 40-градусної). Сильно нападали, що начальство не заходиться против п’янства щиро, то казна має великий дохід з горілки, і він ще зростає разом з тим, як зростає потреба казни в грошах. Сорок літ тому всього прибутку казни було 400 мільйонів руб[лів], і з горілки прибутку було 100 міл[ьйонів]. Тепер річного прибутку казна збирає 2400 міл[ьйонів], і в тім доходу з горілки 548 міл[ьйонів]. Значить, п’янство в Росії не зменшується, а все збільшується; ідуть на горілку народні гроші, а на що путнє не стає.

Середній заробіток людини в Росії [в] 6 разів менший, ніж в Американських Штатах, а випивають горілки в Росії [в] два рази більше, ніж там. Як заводили винну монополію, то обіцяли, що з того буде менше п’янства: будуть заводити різні просвітні речі – чайні, представлення, лекції і бороться з п’янством. Але трудно сподіватися щирої боротьби з п’янством від тих самих людей, які дбають разом про те, щоб дохід від горілки збільшався, а не зменшався. Приговори сільські проти монопольок не сповняються. Тайна продажа горілки зросла, навіть по чайних її продають потайки. Збільшилося уличне п’янство. Таке виводили на з’їзді й рішили, що іншої дороги нема, як тільки щоб казна залишила дохід з спиртних напитків, пошукала собі інших доходів.

З другого боку, депутати від робітників, інші доводили справедливо, що самі заборони п’янства не вдіють нічого, поки будуть ті причини, від яких іде п’янство. Воно держиться через те, що життя селянина і робітника в Росії неможливо тяжке, злиденне. Люди живуть між безробіттям і неможливо тяжкою працею, лихо оплачуваною, без усякої просвіти, без зацікавлення громадськими справами. З поліпшенням достатків, освіти і громадського життя п’янство зникає, переводиться само собою.

Робочі депутати показували, як зникає п’янство там, де заводяться і поширюються робітничі товариства; тому з’їзд признав, що дійсна свобода робітничих товариств неминуче потрібна для того, щоб поборювати п’янство. Депутати робітників хотіли також вияснити, як відбиваються на п’янстві теперішні обставини життя економічного, та їм переважно не давали говорити, щоб не було, немов на з’їзді політики (а після з’їзду зараз арештовано).

Від себе покажемо на нашу Галичину. Там також почали від боротьби з п’янством і проповіданням тверезості, більше як 50 літ тому. Але з того самого було мало користі. Як же почали працювати взагалі для того, щоб життя народне покращало, щоб поширювалася освіта, щоб селянство ставало свідомішим, розуміло свої права та займалося всякими справами громадськими, стало інакше. Разом з тим як зростала свідомість, діяльність і свобода селянства, зростав і добробут, а упадало п’янство. Тепер п’янство держиться тільки в дуже темних і запущених кутках її.


Примітки

Вперше опублікована в газеті: Село. – 1910. – 14 січня. – № 3. – С. 1 – 2. Підпис: М.Грушевський. Стаття написана 8 січня 1910 р. (див.: Гирич І., Тодійчук О. Щоденник Михайла Грушевського за 1910 рік // Український історик. – 2002. – Ч. 1 – 4. – С. 101).

Подається за першодруком.

Прочитайте про нього далі, в статті д. Смутка… – йдеться про публікацію: Смуток П. Вісти з столиці // Село. – 1910. – 14 січня. – № 3. – С. 3-4.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 3, с. 262 – 263.