Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

[Рец.] Н.Е.Бранденбург. Об аборигенах Киевского края

Михайло Грушевський

("Труды" XI съезда, т. I, с. 155-189)

А.А.Спицын. Курганы с окрашенными костяками ("Труды" Отд[еления] славянской и русской археологии, IV, ст. 53–133)

Сі дві праці двох визначних російських археологів присвячені двом старшим формам похорону наших країв – могилам з т. зв. скорченими скелетами і могилам з скелетами фарбованими. Писані незалежно від себе, вони, одначе, на жаль, заходять одна в сферу другої, не відграничуючи докладно сих двох, хронологічно сусідніх форм – Бранденбург втягає до своїх виводів похорон з червоною фарбою, д[обродій] Спіцин – похорон без фарби. Через се відносини сих двох типів до себе лишаються не тільки невиясненими, а й затемненими, хоч се, власне, повинні були зробити сі дослідники – виказати відносини сих типів.

Другий спільний закид, який мусимо їм зробити – що вони зовсім лишили на боці антропологію, то значить – обмежилися лише загально киненими характеристиками, а не звели антропологічного матеріалу. Такі загальні характеристики навіть і не зовсім вірні, бо, н[а]пр[иклад], у Бобринського («Курганы», II, с. 54 і 140) опублікований один похорон з червоною фарбою і з короткоголовим черепом (покажчик 82,[8]3), хоч д[обродій] Спіцин і признає антропологічний тип фарбованих небіжчиків довгоголовим і дуже одностайним.

Зрештою, праці відрізняються від себе значно. Бранденбург оперує в значній мірі зібраним ним самим матеріалом; в додатку до його реферату додані виписки з його дневників, на жаль, не дуже деталічні, і без всяких антропологічних спостережень! Очевидно, кістки лишені без помірів, і нам лишається вірити Бранденбургу, що небіжчики були довгоголові. Літературою Бранденбург не дуже журиться, зате заходиться коло доводів, що сі похорони належали якраз кімерійцям, і взагалі як з одного боку між його спостереженнями є й цінні, так з другого боку є тут багато дилетантства старої школи.

Праця д[обродія] Спіцина передовсім дуже цінна старанним зводом матеріалу для цілої території від Кубані до Бессарабії. Можна б жадати іншої системи, докладнішого вирізнення описуваного типу від інших, можна вкінці не годитися з самими виводами, які автор робить з свого матеріалу, але в кождім разі за старанний і повний збір матеріалу належить йому подяка, і він дуже корисний. Тільки супроти того, що матеріал прибуває з кождим роком, було б добре, аби ш[ановний] автор свою працю доповнив і переглянув наново незадовго.

Зі спостережень автора звертаю увагу на ті, де констатується посипання трупа фарбою зверху, по положенню його в могилу – вони вповні виключають гадку про виймання й крашения костей після того, як м’які часті тіла погнили вже.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1904. – Т. 57. – Кн. 1. – С. 1 – 2 (Бібліографія).

Брандербург Микола Юхимович (1839-1903) – російський археолог і військовий історик, генерал-лейтенант (1896).

Спіцин Олександр Андрійович (1858-1931) – російський археолог, палеограф, професор, член-кореспондент АН СРСР (1927).

«Труды» Отделения русской и славянской археологии – титул частини томів (з 8 по 12 т.) «Записок императорского Русского археологического общества. Новая серия». Загалом побачили світ п'ять томів (СПб., 1896–1901).

…у Бобринського («Курганы», II, с. 54і 140)… – йдеться про тритомну працю О.О.Бобринського «Курганы и случайные находки близ местечка Смелы» (СПб., 1887-1901).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 52.