Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Археологія / [Рец.] D[octo]r Izydor Szaraniewicz. Cmentarzyska przedhistoryczne we wsiach Czechach i Wysocku,…

[Рец.] D[octo]r Izydor Szaraniewicz. Cmentarzyska przedhistoryczne we wsiach Czechach i Wysocku, w powiecie Brodzkim

Михайло Грушевський

Льв[ів], 1898, ст. 32+14 табл. 4° (відб. з II т. "Тека konserwatorska", 1900)

Karol Hadaczek. Z badań archeologicznych w dorzeczu Bugu ("Teka konserwatorska", II, c. 44 – 59)

Grabarka Niesluchowska (ibid., с. 71 – 86)

Władysław Przybysławski. Dwa złote skarby w Michałkowie (ibid., с. 31 – 43)

Про розкопки похоронного поля в с. Чехах я говорив в спеціальній розвідці, друкованій в XXXI т. «Записок»; в ній користувався я окрім власних розкопок і результатами розкопок, поданими в статті проф[есора] Шараневича, а також і дневниками розкопок, не обнятих його статтею і уділених ним ласкаво мені. Тому про самий похоронний обряд і культуру ним представлену не буду говорити, а скажу кілька слів про саму статтю проф[есора] Шараневича.

Вона складається з властивої розвідки, опертої на розкопках 1895–1896 pp. (с. 1–20), з додаткових витягів з дневників розкопок 1897 р. і загальних уваг на їх підставі (с. 21–28) і покажчика до таблиць (с. 28–30). Стаття оперта в незначній мірі на розкопках, зроблених самим проф[есором] Ш[араневичем], а головно, розкопках студентів і місцевого народного учителя, що робили сі розкопки з поручения проф[есора] Шараневича, бо він не мав спромоги сам вести сі розкопки. Особи сі, одначе, не були відповідно ознайомлені з науковими вимогами і наслідком того – одно з найбільших гробовищ, які звісні на нашій території, в значній мірі пропало для науки. Але хоч як слабко ведені ними були записи розкопок, було б пожадано бачити їх в друку замість сумаричної характеристики їх, зробленої проф[есором] Шараневичем. Тільки з записей 1897 p., як я вже згадав, подані витяги. Таблиці зроблені дуже добре, але не про всякий предмет можна довідатися обставин його нахідки з статті проф[есора] Шараневича.

Д[обродій] Гадачек в першій статті описує розкопку одної могили коло с. Желехова В[еликого] (пов[іт] Кам’янка), що дала тільки обложений збитою глиною кістяк, без всяких предметів, з останками надпаленого дерева під ним, з ощіпками кременю й черепками в насипу; автор для вияснення сього похорону іде – до Геродота, нічого, очевидно, не знаючи про нахідки аналогічних могил, з великими насипами і дуже бідним окружениям, на Україні російській.

Інтересніші його розкопки на урочищі Грабарці недалекого села Неслухова, описані в сій і другій статті. Розкопуючи підвищення, багате культурними останками, він знайшов тут сліди мешкань – глиняні точки й останки глиняних стін, і кілька родів печі, досить штучної будови: устя для палення в долині, над тим виліплений точок, накритий колись глиняним же склепінням. Д[обродій] Гадачек, висловивши спочатку гадку, що то звичайні кухонні печі, в другій розвідці далеко правдоподібніше здогадується, що печі з отворами в точку були гончарськими горнами, а додамо, що й другий тип, без таких отворів, скорше треба уважати горном, ніж звичайною варистою піччю. Цікаво, що мешкання були великі, зложені з кількох покоїв, часом поверхові. Крім ур[очища] Грабарки подібні сліди мешкань знайшлися ще і в сусідстві.

На культурний стан осадників вказують нахідки: залізні ножі, ігли, часом серпи, сокирки, оковка лопати, бронзові фібули й кістяні вістря (кремінні ощіпки, самі по собі не досить характерні, аби з них судити); в одній печі знайшов д[обродій] Г[адачек] зерна пшениці. При оранці на сім урочищі знаходилися монети: грецька, Филипа II і римські, Фавстини й Траяна.

Д[обродій] Г[адачек], судячи по формам фібул, кладе сю осаду на ІІІ–VI в. по Хр[исті], але ближчі доводи відкладає до публікації атласу нахідок. В сих розвідках він подав тільки фотографічні рисунки останків мешкань і печищ, але сі рисунки дуже мало помагають до познайомлення з нахідками, треба конче планів, схематичних рисунків, ідеальних реставрацій, а то з тяжко написаної описі д[обродія] Г[адачека] досить трудно виробити собі ясну гадку про них. Рисунків знайдених предметів не дає він також в сих статтях, що мають таким чином, не вважаючи на свою великість, характер тимчасових комунікатів.

Стаття д[обродія] Пшибиславського далеко не дає того, що обіцює її титул. Він оповідає історію відкриття другого скарбу в звіснім Михалкові, в 1897 р. й своїх сліджень за викопаними речами. Значну частину знайденого закупив зараз телеграфічно спроваджений кустош музею ім. Дзєдушицьких. Сам д[обродій] Пшибиславський, з'їхавши на місце тиждень по відкриттю, не міг добути від селян і перекупнів майже нічого, тож описує предмети, закуплені з сеї нахідки іншими – гр[афом] Дуніним-Борковським, купцем Дзіковським і К.Пшибиславським (молодшим); предметів, закуплених до музею Дзєдушицьких, автор не бачив, чому – не пояснює, мабуть, не показали. Рівно ж не удалося йому бачити предметів, знайдених, як казали, того ж року при скелетах і забраних місцевим поміщиком Горнштайном.

В своїй статті д[обродій] П[шибиславський] подає образки й описує кусень золотої бляхи (20 × 9 см) з витисканим орнаментом з кропкованих рівнобіжних ліній, кусники такої ж бляхи, з тим же орнаментом, – м[абуть], порізані з другої подібної бляхи, золоту чарку – міщину без орнаментів, що була знайдена звиненою, далі другий такий збиток, що може бути також чарою, якби його розвинути, кусні бляхи, що, на гадку д[обродія] П[шибиславського], могли походити з такої ж чари, золоту фібулу в формі круглого щита, з ушком з другого боку, золоте намисто – 40 штук «ріжкатих» і 29 круглих коралин; золотий прут, звинений кружком, і таку ж плитку. На жаль, з намиста д[обродій] П[шибиславський] подає образки тільки двох коралин, не поясняючи, чи інші були зовсім до сих подібні.

Д[обродій] П[шибиславський] висловляє здогад, що сі предмети належать до скитів; він опирається, одначе, тільки на звістці Геродота про золоті чарки скитів і признає сам, що для рішення питання треба б порівняти михалківські предмети з скитськими, чого сам д[обродій] П[шибиславський] не мав нагоди зробити. Порівняння дійсно переконало б д[обродія] П[шибиславського], що описані ним предмети не мають в собі абсолютно нічого, що служить специфічною прикметою т. зв. скитсько-сарматської культури.

Своїх здогадів на підставі тих кількох предметів, описаних добродієм П[шибиславським], не буду ставити. Для означення їх приналежності треба, аби стала, нарешті, приступна головна маса михалківських нахідок зі скарбів 1878 і 1897 pp., що досі, як висловляється проф[есор] Соколовський, в музеї ім. Дзєдушицьких «зависно стережуться, міцніше сховані під тайною семи апокаліптичних печатей, аніж під землею». Факт сей не приносить честі ані інституції ім. Дзєдушицьких, ані польській науці, нею репрезентованій,а вже трагікомічним стає становище перед сими замкненими дверима галицького кола консерваторів, що мають забезпечати пам’ятки старинності для наукового використання.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1901. – Т. 43. – Кн. 5. – С. 1 – 3 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАЛ України. – Ф. 401, on. 1, спр. 49, арк. 148–151, 222, 225. Підпис: М.Грушевський.

«Teka konserwatorska» – щорічник Колегії хранителів старовини Галичини (СК Konserwatorów Staroźytnych Pomników Galicji Wschodniej). Загалом вийшло чотири випуски (1890–1912).

Karol Hadaczek – Кароль Гадачек (1873–1914) – польський археолог чеського походження.

Про розкопки похоронного поля в с. Чехах я говорив в спеціальній розвідці… – йдеться про працю: Грушевський М. Похоронне поле в с. Чехах. Археологічна розвідка // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 31-32. – С. 1 – 22. Передрук: Розвідки і матеріали до історії України-Руси. – Львів, 1900. – Т. 3 (зі збереженням первісної пагінації).

…музею ім. Дзєдушицьких –музей ім. Дзєдушицьких закладений Володимиром Дзєдушицьким. Початки колекціям Музею дала бібліотека батька Володимира – Юзефа Дзєдушицького, що зберігалася в Потурчицях. У1847 р. музейні колекції були перенесені до Львова, в 1850 р. Музей складався з таких відділів: зоологічного (станом на 1895 р. містив 38225 екземплярів), ботанічного, мінералогічно-палеонтологічно-геологічного (найстарший – початки колекцій сягають 1832 p.), етнографічного.

…гр[афом] Дуніним-Борковським… граф Дунін-Борковський Адріан-Юрій (?–1914) – займався археологією, жив переважно у Франції. Помер на початку Першої світової війни.

…проф[есор] Соколовський… – Соколовський (Sokołowski) Мар'ян (1839–1911) – польський мистецтвознавець та музеолог; професор Краківського університету (1882).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 40 – 42.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2018 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 43

Модифіковано : 21.08.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.