[Рец.] Э.Р. фон Штерн. Новый эпиграфический материал, найденный на юге России

Михайло Грушевський

("Записки" Одесского общ[ества] истории, т. XXIII, с. 1 – 32)

О последних раскопках в Аккермане (ibid., с. 33 – 61).

А.А.Кочубинский. Тура (Турас)-Белгород-Аккерман и его новая лапидарная надпись от 1454 года (ib[id.], с. 29 – 198)

Акерману пощастило в остатнім томі «Записок» Одеського історичного товариства: є тут цілий ряд інтересних заміток до його минувшості. Тішитися треба тим більше, що дотепер сій інтересній старосвітській осаді щастило взагалі дуже мало.

В першій статті описано кілька лапідарних античних написей з Акермана й Ольвії і дрібніші пам’ятки (graffitti, написи й штемпелі на посуді); одна напись з Акермана, по формі букв – II або III в[ік] по Хр[исті], особливо інтересна, тільки дуже попсована, так що має зовсім фрагментарний характер, і видавець навіть не пробує відгадати цілого змісту; очевидно, се громадські постанови Тіри в різних справах, що вказують на значний розмах життя сеї старої громади в тім часі.

Розкопки в старім замку Акермана не дали якихось особливо цікавих речей, але виказали останки людського життя, почавши від часів передантичних і античних до новіших – турецьких. З сеї нагоди д[обродій] Штерн переглянув питання про місце старої Тіри, перебрав звістки про неї старих авторів і, підпираючи їх археологічним матеріалом, рішучо доводить, що: а) вона стояла на місці теперішнього-таки Акермана й його замку, б) Офіуса була тільки другим іменем Тіри, в) гіпотеза Бруна про перенесення Тіри в околиці с. Коротного не має підстави.

Довша стаття проф[есора] Кочубинського доповняє його давнішу розвідку: Лапидарные надписи XV ст. из Белгорода, что ныне Аккерман («Записки» одеські, т. XV, 1889). Автор описує акерманські нахідки з різних часів, які дійшли його рук або його відомості, й ближче спиняється на написі на мармуряній плиті, вмурованій в одну з веж старого акерманського замку (с. 146 і далі). Напись дуже сильно попсована, автор читає її так:

съврьшисѧ сїн мȣръ (в)одрȣж(ає)ма (вы)сть аца ста цьгȣла (ся плита) въ лѣто ςцѯв м(ц мар)та ла,

отже, як двоязичну – зложену з слів слов’янських і румунських. Се відчитання, супроти значних прогалин написі, треба приймати cum grano salis, навіть і саму дату.

Але напись, поруч давніше знайдених написей акерманського замку – слов’янської з 1438 р. й грецької 1440 p., доводить в кождім разі виразно, що акерманський замок не був генуезькою будовою, з турецької ініціативи поставленою, як думано давніше, а збудований ще перед турками, за волоських господарів, дуже можливо – що таки й руськими (галицькими або з В[еликого] кн[язівства] Литовського будівничими, як Федорко, згаданий в написі 1440 р. Таку гадку переводить і ш[ановний] автор, по дорозі розвиваючи свою давнішу теорію українських впливів на румунську мову й румунську культуру. Взагалі ш[ановний] автор по дорозі щедрою рукою розсипає замітки, не раз інтересні й цінні про минувшину Акерманщини (своєї ближчої вітчини) і ролю старої української колонізації в історії її й Волощини взагалі, так що його стаття має значний інтерес для історії колонізації й культурного життя сеї країни взагалі.

В додатках три волоські грамоти, в одній – 1715 р. – занотую цигана «кобузаря».

Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1902. – Т. 45. – Кн. 2. – С. 5 – 6 (Бібліографія).

Автограф зберігається в: ЦДІАК України. – Ф. 1235, оп. 1, спр. 237, арк. 137–140. Підпис: М.Грушевсъкий.

Штерн Ернест Романович фон (Ернст-Валльфрід фон Штерн) (1859-1924) – історик-антикознавець та філолог.

Кочубинський Олександр Олександрович (1845-1907) – філолог, історик та слов'янознавець.

…гіпотеза Бруна… – Брун Пилип Карлович (1804–1880) – історик, археолог і перекладач.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2012 р., т. 15, с. 45 – 46.