Початкова сторінка

Михайло Грушевський

Енциклопедія життя і творчості

?

1. Передмова

Михайло Грушевський

В попередніх статтях я оглянув карпатське підгір’я від Пруту до Сяну, закінчивши Перемиським староством. Лишилося ще Сяноцьке, і в сій статті я займуся ним. Окрім люстрації 1565 р., я маю в своїм розпорядженні для нього з раніших часів п’ять інвентарів з Варшавського скарбового архіву (в копіях, споряджених для збірника інвентарів галицьких королівщин XVI в.): реєстр доходів Сяноцького староства за старостування Мик[олая] Вольського, 1523 – 1524 pp. [Відділ І, кн. 21.], сумаричний виказ доходів за р. 1524 – 1525 [Відділ IX, кн. 55.], реєстр доходів 1548 р. [Відділ LVI літера S, VIII.], інвентар, споряджений по смерті старости Себ[астяна] Любомирського, 1558 р. [Відділ LVI літера S, VIII.], і реєстр доходів без року з того ж більше-менше часу [Відділ І, кн. 21.].

Як бачимо, матеріал великий, але треба признатися – менше корисний, ніж який ми мали для Перемиської королівщини; не кажучи вже, що він не обіймає такого великого простору часу, як той, але він таки й бідніший відомостями: з інвентарів [15]20-х pp. досить мало пожитку, бо на багато питань не знайдемо в них відповіді, або знайдено непевні, такі, що їх треба приймати з застереженнями; інвентар 1548 р. хоч корисніший, але на декотрі питання, що ставить люстрація 1565 p., таки не дає відповідей; пізніші ж дають досить мало нового супроти того, що ми знаходимо в люстрації 1565 р. Відповідно до прикмет матеріалу, я хоч буду триматися того самого методу й напряму досліду [Тут, до речі, коли згадав про метод, мушу відповісти на докір мого шановного рецензента в «Киевской старине», що в рецензії на першу, потім на другу розвідку (І і II т. Жерел) закидає мені, що я не роблю ширших, загальніших виводів з сього матеріалу. Я думаю, що мої розвідки служать живим протестом против таких передчасних генералізувань. Як робилися звичайно такі «загальні виводи»? Ловилося кілька припадкових виказів, їх a priori уважано за покажчики загальних норм, і от, на підставі кількох таких покажчиків, готові «середні цифри», а з порівняння таких середніх цифр різного часу і різних місць – готовий загальний образ розвою оподаткування в певнім часі, або теорія прогресії його в певнім географічнім напрямі. Я не роблю з того закиду дослідникам, але спішитися з такими загальними виводами, маючи під руками величезний матеріал, що кожною цифрою протестує против таких генералізацій, виказуючи, яка різнорідність норм, які різниці в висоті і способах оподаткування існувала не раз в границях одної й тої самої королівщини, – було б ненауково. Можу, отже, запевнити шан[ованого] рецензента, що ані з недбальства, ані з браку синтетичної здібності здержуюся від загальних виводів, яких собі він бажає.], мушу де в чім змінити програму його, бо, очевидно, – ми не можемо приступати до матеріалу з програмою, уложеною наперед, але мусимо свої запитання зміняти так, щоб на них можна було витягнути з матеріалу певні відповіді.


Примітки

…за старостування Мик[олая] Волоського – Миколай Вольський (Mikołaj Wolski) – сяноцький староста в 1553 – 1558 pp. (Urzędnicy wojewόdztwa Ruskiego XIV–XVIII wieku: ziemie halicka, lwowska, przemyska і sanocka. Spisy / Орг. K.Przyboś. – Wrocław, etс., 1987. – S. 294).

…старости Себ[астяна] Любомирського – Себастьян Любомірський (Sebastian Lubomirski) – сяноцький староста в 1523 – 1548 pp. (Urzędnicy wojewόdztwa Ruskiego XIV–XVIII wieku. – S. 293).

…реєстр доходів… 1523 – 1524 p., сумаричний виказ доходів за p. 1524– 1525, реєстр доходів 1548 p., інвентар… 1558 p., і реєстр доходів без року з того ж більше-менше часу – сучасні архівні легенди цих документів: Archiwum Głόwne Akt Dawnych w Warszawie. – Archiwum Skarbu Koronnego. – Oddz. I. – Ks. 21; Oddz. IX. – Ks. 55; Oddz. LVI. – Ks. S 2876.

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2005 р., т. 7, с. 392 – 393.