Переднє слово [до т. 35-36 «Записок НТШ]

Михайло Грушевський

Обставини, які привели до сього збірника рефератів, оповіджені були в передмові до подвійного тому 31-32 «Записок», що містив в собі першу половину сього збірника – з археології, історії й етнографії, і вийшов у грудні 1899 р. Всіх рефератів, заповіджених членами Наукового товариства імені Шевченка на Київський археологічний з’їзд 1899 р. і не предложених наслідком виключення українсько-руської мови від уживання на сім з’їзді, було тридцять, а з того до археології, історії, етнографії й фольклору належало 17; з них 10 надруковано in extenso в 31-32 томах; з 4 рефератів, що не призначалися до друку, маючи характер усних комунікатів, призначених для викликання дискусії на з’їзді або для ознайомлення зібраних там учених з результатами попередніх дослідів авторів, – подано короткі резюме там же; з трьох інших – реферат М.Грушевського про сільське духовенство XVI в., відложений за браком місця, вийшов в XXXIV т. «Записок», праця В.Шухевича про гуцулів вийшла в II т. «Матеріалів до українсько-руської етнології» (перша половина), реферат Д.Коренця про зносини Виговського з Польщею в 1657 – 1658 pp. має вийти в 38 т. «Записок».

З круга філологічних наук, котрим присвячується сей другий подвійний том, заповіджено було 13 рефератів, а то:

Язикові:

1. Олександра Барвінського – Носові звуки в слов’янських мовах.

2. Д-ра Олександра Колесси – Причинки до історії угро-руської мови і літератури.

3. Іллі Кокорудзи – Причинок до пізнання розвитку народної мови в письменстві у галицьких русинів.

4. Івана Верхратського – Про говор долівський.

5. Володимира Гнатюка – Русини Пряшівської єпархії і їх говори.

6. Д-ра Володимира Охримовича – Про наголос в українсько-руській мові.

Історично-літературні:

7. Д-ра Володимира Коцовського – Історичне тло «Слова о полку Ігоревім».

8. Д-ра Івана Франка – «Слово о Лазаревѣ воскресеніи», староруська поема на апокрифічні теми.

9. Його ж – Новий причинок до студій над Іваном Вишенським.

10. Його ж – Псевдо-Матвієве Євангеліє про уродження й дітство Марії та його сліди в українсько-руській апокрифічній літературі.

11. Його ж – Карпаторуське письменство XVII – XVIII в.

12. Д-ра Кирила Студинського – Хто був автором ‘Avτίppησις-a?

13. Михайла Павлика – Якуб Гаватович (Гават), автор перших руських інтермедій з 1619 р. З них в сім подвійнім томі подаємо сім рефератів in extenso (4, 5, 8, 9, 10,12 і 13), а з інших шести даємо резюме. З них реферат д-ра Охримовича (під ч. 6) розпочався вже друком в т. 33 «Записок» (глави І – VI); реферат д-ра Франка під ч. 11, уже видрукуваний, не ввійшов з браку місця в сю збірку й вийде в 37 т. «Записок». Реферат д-ра Колесси (під ч. 2) заповіджений автором для одного з дальших томів «Записок».

Примітки

Публікується за виданням: Грушевський М. Переднє слово // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 35-36. – С. 24 – 25. Переклад німецькою мовою див.: Hruševśkyj M. Vorwort // ЗНТШ. – Львів, 1899. – Т. 35-36. – С. 5-6.

… реферат Д. Коренця про зносини Виговського з Польщею в 1657 – 1658pp. має вийти в ХХХVIII т. «Записок» – див.: Коренець Д. Зносини I.Виговського з Польщею в pp. 1657-1658 // ЗНТШ. – Львів, 1900. – Т. 38. – С. 1-20.

Реферат д-ра Колесси (під ч. 2) заповіджений автором для одного з дальших томів «Записок» – планована публікація Олександра Колесси у «Записках НТШ» так і не вийшла друком.

М. Капраль

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2004 р., т. 6, с. 355.