Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / Етнографія / [Рец.] Онежские былины, записанные А.Ф.Гильфердингом летом 1871 г.

[Рец.] Онежские былины, записанные А.Ф.Гильфердингом летом 1871 г.

Михайло Грушевський

Вид. 2, т. 1. (Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской академии наук). СПб., 1894, ХХ + 62 + 597

Великоросійські билини володимирового циклу являються галуззю, хоч і змодифікованою рішучо, давньої українсько-руської поезії народної, тому в певній мірі входять в сферу українсько-руської науки, хоч досі не досліджено їх докладно, незважаючи на деякі поважні студії (Веселовського, Халанського, Дашкевича і ін.), те наше початкове зерно.

На жаль, значна частина збірників сих пам’яток давно стала раритетами бібліографічними, для ширшої громади неприступними.

Таким раритетом давно вже встигла стати одна з найважніших збірок того роду – небіжчика Ол[ександра] Гільфердінга († 1872), видана в двох великих томах р[оку] 1873, зібрана в Оленецькій губернії, в околицях Онезького озера, де ще так живо переховалася та усна поетична традиція.

Щасливою, отже, була думка Петербурзької академії дати нове видання сеї збірки. Видання доручено акад. Бестужеву-Рюміну. Се перед нами тепер перший том його. Цілість має уложитись в три томи. Билини подано в порядку географічнім, відповідно місцям, де їх записано. До І т. додано, окрім короткої біографії Гільфердінга, його розвідку про онезьких співців билин. До дальших томів мають прийти ще його дневник мандрівки, ноти мотивів, і новозложений докладний покажчик іменний, річевий і філологічний.


Примітки

Публікується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. VI. – Кн. 2. – С. 5 – 6 (Бібліографія).

Гільфердінг Олександр Федорович(1831 – 1872) – російський історик, етнограф, лінгвіст, публіцист. Очолював Петербурзьке відділення Слов’янського комітету (від 1867), був головою етнографічного відділення Російського географічного товариства (від 1870). Слов’янофільський світогляд Гільфердінга визначив його інтерес до етнографії. У російській фольклористиці відомий як збирач билин. 1871 р. здійснив мандрівку на північ Росії і записав понад 300 билин, створивши тим самим міцну базу для вивчення історії, літератури і мови на півночі Росії. Під час другої поїздки на північ (1872) заразився тифом і помер. «Онежские былины» Гільфердінга вперше були видані після його смерті (1873) і витримали декілька видань (останнє, четверте, вийшло у трьох томах 1949 – 1951).

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2008 р., т. 14, с. 91.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 524

Модифіковано : 11.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.