Логотип сайту «Михайло Грушевський»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історичні праці / 1898 р. / Надання магдебурзького права містечку Дідову (в Київщині), 1596 р.

Надання магдебурзького права містечку Дідову (в Київщині), 1596 р.

Михайло Грушевський

Нижчеподаний документ належить до численної серії фундацій оборонних містечок на полудневих границях української колонізації при кінці XVI і на початку XVII в. «для убезпеченя от неприятеля» [про них див. в моїй розвідці про українські замки в серед[ині] XVI в., с. 5. Урочище Дідове, згадане в сім документі, в описі маєтностей Печерського монастиря, спорядженій при передачі їх архім[андриту] Никифору Туру 1593 p., зветься sioło Dołscik, przezywaiące sie Dziadowo, po obodwoch stronach rzeki Rpenia («Архив Юго-Зап[адной] России», [К., 1859], ч. I, т. I, с. 387]; отже, на тім місці було вже село, Тур старавсь тільки про міські привілеї. Справжнього міста, одначе, з того села не вийшло. Пізніше відібрала його уніатська Київська митрополія і воно зіставалось у неї аж до кінця Речі Посполитої («Архив [Юго-Западной России». – К., 1871], ч. I, т. IV, с. 643). Тепер се досить велике село Дідівщина, на лівім боці Ірпіня, в Сквирськім повіті (Похилевич [Л.] Сказания о насел[енных] мест[ностях] Киев[ской] губ[ернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. – К., 1864], с. 194 , Руліковський в «Słownik’y geografiсznу’м» під сл[овом] «Didowszczyzna».

Із умов сього привілею звернемо увагу на заборону міщанам ходити «на Запороги и в Дикие поля» за границю без відомості коронного гетьмана, постачати туди живність, олово і порохи, або висилати туди своїх «половників» – спільників, підсусідків: се останнє натякає на те, як обминали соймову конституцію 1590 p. (Vol[umina] legum [Regni Poloniae et magni ducatis Lithuaniae ab anno 1347 ad annum 1780. – Petersburg, 1859. – Т.] II, [p.] 310).

Фуньдацыя права майдеборского местечку Дѣдову в архимандрыцстве киевъскомъ.

Жыкгимонт третий.

Ознаймуемы тымъ листом нашим всимъ вобец и кождому зособна, кому то ведати надежит, нинешнимъ и на потомъ будучимъ. Далъ намъ справу велебный Никифор Туръ, архимандрыт киевский манастыра нашого Печерского, ижъ онъ на власномъ кгрунте церковномъ манастыра Печерского в земли Киевской лежачого, надъ рекою Репенемъ, на врочисчу называемом Дѣдовомъ, ку пожитку своему и для убезпеченя отъ неприятеля, такоже и инымъ многимъ именъямъ и селам нашимъ, и тежъ князскимъ, панскимъ и шляхетским и всему оному краю ку великому убезпеченью от неприятеля, хочеть заложи(ти) и збудова(ти) коштомъ и накладомъ своимъ замок и при немъ место осадить без уближенья иных мест наших. И билъ намъ чоломъ, абыхмо ему в томъ ласку нашу кролевскую оказали, а ему того позволивши, ярмарки, торги и корчмы волные надали.

А такъ мы, бачечи то, же он такъ для пожитку своего яко и для обороны тому краю а лепшому способеню и убезпеченью подданых своих власныхъ, также именей наших власных и шляхетских оный замокъ коштомъ своимъ збудовати хочет, а особливе хотечи добра церковные розмножи(ти) и ку осаженю людми кгрунты неоселые привести и спосебити, на то смы позволили, якож и тымъ листомъ нашимъ позволяемъ и допусчаемъ на томъ то кгрунте власномъ церковномъ манастыра Печерского в земли Киевской лежачомъ над рекою Репенемъ на име у Дѣдови замокъ збудова(ти) и при немъ мѣсто людми волными и иными всякими прихожими и ремесники осадити. В которомъ то месте у Дѣдове тымъ всимъ людемъ, которые тамъ осядуть, надаемы волности местъские права майдеборского водлугъ звычаю и порядку места нашого Киевского надаемы; тежъ в томъ же месте яръмарокъ в кождый годъ на денъ и свято… [Пропуски в книзі.], который ярмарокъ мает быти волнымъ отъ всяких податковъ нашихъ власныхъ через две недѣли. Постановлямы тежъ в томъ же месте торгъ в кождый тыждень [Повторено.]… И даемы волность в томъ месте тымъ всим людемъ, которые тамъ осядуть, корчмы будовати и в нихъ всякимъ питемъ и трунками ку питю належачими шинковать и всякимъ купецъствомъ ся обходи(ти) и пожитки собе всякие в томъ месте розмножати. А на почизнъ (sic) с тыхъ корчмы и месчанъ до скаръбу нашого давати и жадныхъ повинностей з нихъ полнити онъ самъ и по немъ будучие архимандритове киевские не мают и не будуть повинъни. А тое волности от нас в томъ месте вышей мененом наданое такъже того замку и места зо всими его пожитки и доходы теперешний аръхиманъдрытъ Киевский Никифоръ Туръ и по немъ будучие архимандрытове киевские за тымъ листом нашимъ мають уживати вечными часы по тому, яко иные князи, панове обывателе панствъ нашихъ и тое земли Киевское таковыхъ волъностей з ласки нашое уживають.

А ведъже в томъ месте Дѣдове новой осаде люде таковые не мають бывати и тамъ оседати, которымъ права и привилея коронъные заборонять. Месчане тежъ того места на Запороги и в Дикие поля за границу бывати и ходити безъ воли и ведомости гетмана коронного, также и живности, олову и пороховъ додавати не мают. Тежъ половниковъ в Дикие поля и за граници выправовать не мають подъ винами и караньемъ в праве описаными.

И на то дали есмо Никифору Туру архимандриту киевскому и по немъ будучимъ архимандрытомъ киевскимъ манастыра нашого Печерского тотъ нашъ листъ, подписавши его власною рукою нашою, до которого на большую твердост и печать нашу коронную притиснути росказали смы. Писанъ у Варшаве лѣта Божого нароженя тисеча пятъ сотъ деветьдесятъ шостого месяца сентябра десятого дня, а панованья кролевствъ наших польского девятого, а шведского року третего. Sigismundus rex.

Florian Olieszko.

Коронна метрика Московського архіву Міністерства справедливості, І.В., кн. 11, л. 91-92


Примітки

Друкується за виданням: ЗНТШ. – Львів, 1898. – Т. 25. – Miscellanea. – С. 3 – 5. Підпис: М. Грушевський. Передрук зі збереженням пагінації першодруку – Розвідки й матеріали до історії України-Руси. – Львів, 1900. – Т. III.

Судячи з часу публікації документа, М.Грушевський виявив його під час роботи в МАМЮ влітку 1897 р. Виявлений документ, як видно з передмови до публікації, мав увійти до збірки, присвяченої колонізації Подніпров’я у другій половині XVI ст. Додатковий інтерес для історика представляв тому, що давав інформацію про розвиток недержавних фортифікаційних укріплень, актуальність дослідження яких М.Грушевський визнав ще в «Південноруських господарських замках…»

Слід зазначити, що нещодавно виданий каталог укріплених поселень Брацлавського, Київського і Подільського воєводств Дідова до таких не відносить [див.: Мальченко О. Укріплені поселення… – С. 90 – 307], хоч замочок у цьому населеному пункті, напевно, був [Rulikowski Е. Didowszczyzna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego і innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1881. – Т. II. – S. 31].

Методика видання документа була традиційною для всіх кириличних документів Руської (Волинської) метрики, виданих М.Грушевським. На відміну від «Кількох київських документів XV – XVI в.», де історик подав власні заголовки документів, у цій публікації наведена оригінальна назва документа, яку видавець вважав адекватною його змісту. У даній публікації зазначені пропуски і повтори, наведені засвідчі підписи. Виносну літеру «т» історик вніс у рядок, виділивши дужками, але передав як «ти» (заложи(ти), збудува(ти) тощо). У другій половині документа часто випущена літера «ъ» («пожитки» – має бути «пожитьки»; власною» – «власъною», «Варшаве» – «Варшавѣ» тощо).

Сучасна легенда публікованого документа: Российский государственный архив древних актов. Ф. 389: Литовская метрика, оп. 1, д. 201, л. 91 – 92 об.

… в серед[ині] XVI в., с. 5… – йдеться про працю М.Грушевського «Южнорусские господарские замки в половине XVI века. Историко-статистический очерк». – К., 1890. – 33 с.

… архим[андриту] Никифору Туру… – Тур Никифор (помер 1599) – києво-печерський архімандрит (1593 – 1599), противник унії, виходець з шляхетського роду [Болховітінов Євгеній, митрополит. Вибрані праці з історії Києва. – К., 1995. – С. 360].

… sioło Dołscik, przezywaiące sie Dziedowo, po obodwoch stronach rzeki Rpenia… (пол.) – село Довчик, назване Дідове, з обох боків р.Ірпінь.

… соймову конституцію 1590 p. (Vol[umina] legum, II, 310)… – йдеться про конституцію сейму 1590 р. «Porządek z strony Niżowców i Ukrainy» («Порядок щодо низовців і України»), яка була схвалена з метою впорядкувати козацтво і запобігти виходу селян на Запорожжя [Volumina legum Regni Poloniae et Magni ducalus Lithuaniae ab anno 1347 ad annum 1780 / Ed. J.Ohryzko. – Petersburg, 1859. – T. II. – S. 310].

И даемы волностъ в томъ месте… – «даемы» повторено.

Повторено – має бути «Пропуск у книзі».

П. Кулаковський

Подається за виданням: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 138 – 140.

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2011 – 2019 Група розробників

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 893

Модифіковано : 21.10.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.